Лексичні конструкції маніпулятивних текстів у Telegram-каналах воєнного часу (на прикладі висвітлення кримського питання)

Автор(и)

  • Віталій Семченко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна Автор https://orcid.org/0009-0003-4635-6010

DOI:

https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.37.66-75

Ключові слова:

маніпулятивні тексти, телеграм-канали, кримське питання, лінгвістичні маркери, інфор-маційне протистояння, наративи, лексичні конструкції

Анотація

Стаття присвячена аналізу маніпулятивних стратегій у Telegram-каналах із висвітленням кримської теми в контексті інформаційного протистояння в умовах воєнного часу. У вступі підкреслюється актуальність дослідження, зумовлена зростанням популярності Telegram як платформи для розповсюдження новинного контенту. Окрему увагу приділено впливові інформаційної війни на формування паралельних реальностей у висвітленні подій в окупованому Криму українськими та російськими ЗМІ. Основна мета роботи – дослідити лінгвістичні засоби маніпуляції, які використовуються в проукраїнських і проросійських каналах для легітимізації власних наративів і делегітимізації опонента. Метод. Проаналізовано ключові характеристики маніпулятивних текстів, зокрема імпліцитний характер впливу, емоційну насиченість та вибірковість подачі інформації. На основі контент-аналізу 15 каналів виділено типові лексичні маркери: військова лексика, емоційно-оцінна лексика, лексика невизначеності. Особливу увагу приділено виявленню стратегій конструювання образу ворога через дегуманізацію, криміналізацію та демонізацію опонента. На основі контент-аналізу 15 телеграм-каналів проаналізовано лінгвістичні маркери маніпулятивного впливу, механізми формування наративів та роль лексичних конструкцій у створенні інформаційного протистояння. Виявлено ключові стратегії маніпуляції, зокрема селективний підбір інформації, імплікатури, поляризацію, драматизацію, евфемізацію та дисфемізацію, які використовуються проукраїнськими та проросійськими джерелами для легітимізації власних позицій та делегітимізації позицій опонента. Результати дослідження свідчать, що проукраїнські канали зосереджені на тимчасовості окупації, героїзмі опору та неминучості деокупації, а проросійські – на легітимізації статусу Криму, демонстрації стабільності та дискредитації України. У висновках наголошується на ролі мови як потужного інструменту інформаційної війни в сучасному медійному дискурсі військового часу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Van Dijk, T. A. (2008). Discourse and power: Contributions to critical discourse studies. Palgrave Macmillan

Benkler, Y., Faris, R., & Roberts, H. (2018). Network propaganda: Manipulation, disinformation, and radicalization in American politics. Oxford University Press

Bhatia, A. (2015). Discursive illusions in public discourse: Theory and practice. Routledge

Marwick, A., & Lewis, R. (2017). Media manipulation and disinformation online. Data & Society Re-search Institute

Завантаження

Опубліковано

30-06-2025

Як цитувати

Семченко, В. (2025). Лексичні конструкції маніпулятивних текстів у Telegram-каналах воєнного часу (на прикладі висвітлення кримського питання). Актуальні питання масової комунікації, 37, 66-75. https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.37.66-75