Політика отримання дозволів на проведення досліджень
Якщо рукопис наукової статті включає результати досліджень, проведених з участю людей або тварин, редакція вимагатиме від автора (авторів) копій дозволів комітетів (комісій) з біоетики. Дозволи є документами (сертифікатами, витягами з протоколів, довідками тощо), офіційно оформленими, зареєстрованими, підписаними відповідальними особами. Прикладом може бути рішення Комітету з біоетики наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Копію дозволу автор (автори) мають подавати разом з рукописом статті окремим файлом як тип Матеріали дослідження. Автор (автори) можуть додавати цей файл на вимогу редакції, якщо під час подання дозвіл не було додано. Під час подання потрібно зробити відмітку у Заяві про доступність даних, що "Редакції надано копію дозволу на проведення досліджень". Редакція має право зняти з розгляду рукопис статті, якщо автором не буде надано копію такого дозволу.
У випадку, якщо автор/ автори використали необроблені результати, наприклад, опитування людей, проведеного іншою організацією, вони повинні надати згоду або дозвіл від цієї організації на обробку даних авторами. У цій заяві чи дозволі організацією має бути вказано також те, що ці дані були отримані легальним чином.
Політика щодо анонімізації, конфіденційності та використання інформованих згод
У випадку, якщо у рукопису передбачено використання даних, не отриманих з відкритих джерел, зокрема зображень, аудіо або відео, з яких можлива ідентифікація певних осіб, має бути заява таких осіб на згоду на публікацію контенту, через який все-таки можна випадково чи не випадково ідентифікувати їх. Ця заява має бути опублікована на вебсайті журналу у розділі Заява про доступність даних, а також включена до всіх повних текстів статті. Якщо такі дані отримано з відкритих джерел, про це також має бути зазначено на вебсайті журналу у розділі Заява про доступність даних, а також включено до всіх повних текстів статті.
У випадку неможливості ідентифікувати суб'єктів дослідження з наведених у статті даних, ніяких і ніде відміток про це робити не потрібно, щоб не перевантажувати текст статті.
Редакція може запропонувати авторові/ авторам додаткову анонімізацію даних, щоб уникнути порушення конфіденційності учасників дослідження. Якщо автор чи автори відмовляються від цього кроку, але редактори прогнозують можливе порушення конфіденційності (наприклад ідентифікацію особи через тембр голосу), у такому випадку редактори зазначають на сайті журналу відмову автора чи авторів від цього кроку.
