Russia’s typical frames of civilian harm cases in the full-scale Russo-Ukrainian war: exploratory frame analysis (2022–2024 data)
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.36.43-53Ключові слова:
стратегічні наративи, стратегічна комунікація, фреймінг, російсько-українська війна, шкода цивільним, масові комунікаціїАнотація
З початку повномасштабної російсько-української війни у лютому 2022 року в межах своєї стратегічної комунікації Росія намагається фреймувати свої воєнні злочини, зокрема атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру, щоби підтримати цілісність своїх стратегічних наративів, іміджу та мінімізувати репутаційні ризики. І хоча науковці приділяють увагу стратегічній комунікації РФ певну увагу, наразі бракує науково й емпірично обґрунтованого знання про те, які саме фрейми використовує Росія для реінтерпретації своїх воєнних злочинів. Це дослідження позиціонується як розвідувальне дослідження, мета якого – попередньо висвітлити ключові фрейми, які Росія використовує у своїй стратегічній комунікації для пояснення випадків шкоди цивільним, що завдана російськими силами. Ключовим методом дослідження є якісницький фрейм-аналіз повідомлень російських комунікаторів (передусім – посадовців, урядових акторів РФ), що транслювалися у відповідь на випадки шкоди цивільним в Україні у період 2022 – 2024 рр. Вибірка випадків цивільної шкоди (N = 43) відібрана методом рандомізованого вибору (з урахуванням принципів насиченості даних) з масиву даних від Bellingcat. Для інтерпретації результатів використовується аналітична рамка за авторством Entman’а (1993), що висвітлює 4 функції фреймів (визначення проблеми, пояснення каузальності, морально-етична оцінка та пропозиції вирішення проблеми). Результати аналізу свідчать про те, що комунікатори РФ використовують набір з принаймні трьох типових фреймів (ігнорування, удар по військових цілях, антиросійська інсинуація) для інтерпретації злочинів РФ у сприятливому для себе світлі. Водночас, у дослідженні обговорюються ще два види фреймів, які можуть бути не настільки типовими, але теоретично вагомими (деперсоналізований випадок і помста). У статті обговорюються структурні особливості кожного фрейму; узагальнюється, що фрейми спрямовані або на легітимізацію завдання Росією удару по цивільній інфраструктурі, або на суцільну реінтерпретацію події. Результати дослідження, таким чином, пропонують стартову теоретичну основу для подальших досліджень фреймінгу в контексті стратегічної комунікації Росії в умовах повномасштабної війни.
Завантажити
Посилання
Bellingcat. (n. d.). Civilian Harm in Ukraine. https://ukraine.bellingcat.com/.
Bellingcat Investigation Team. (March 17, 2022). Hospitals Bombed and Apartments Destroyed: Mapping Incidents of Civilian Harm in Ukraine. https://www.bellingcat.com/news/2022/03/17/hospitals-bombed-and-apartments-destroyed-mapping-incidents-of-civilian-harm-in-ukraine/.
Bradshaw, S., Elswah, M., Haque, M., Quelle, D. (2024). Strategic Storytelling: Russian State-Backed Media Coverage of the Ukraine War. International Journal of Public Opinion Research, 36(3). https://doi.org/10.1093/ijpor/edae028.
Cacciatore, M. A., Scheufele, D. A., & Iyengar, S. (2015). The End of Framing as we Know it … and the Future of Media Effects. Mass Communication and Society, 19(1), 7–23. https://doi.org/10.1080/15205436.2015.1068811.
Coticchia, F., & Catanzaro, A. (2022). The fog of words: Assessing the problematic relationship between strategic narratives, (master) frames and ideology. Media, War & Conflict, 15(4), 427-449. https://doi.org/10.1177/1750635220965622.
Daniele, L. (2024). Incidentality of the civilian harm in international humanitarian law and its Contra Legem antonyms in recent discourses on the laws of war. Journal of Conflict and Security Law, 29(1), 21–54. https://doi.org/10.1093/jcsl/krae004.
Entman, R. M. (1993). Framing: Toward Clarification of a Fractured Paradigm. The Journal of Communication, 43, 51-58. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x.
Fridman, O. (2020). Information War’ as the Russian Conceptualisation of Strategic Communications. The RUSI Journal, 165(1), 44-53. 10.1080/03071847.2020.1740494.
Fridrichová, K. (2023) Mugged by reality: Russia's strategic narratives and the war in Ukraine. Defense & Security Analysis, 39(3), 281-295. https://doi.org/10.1080/14751798.2023.2201018.
Gamson, W. A., & Lasch, K. E. (1980). The Political Culture of Social Welfare Policy. CRSO Working Paper, 221. https://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/handle/2027.42/51014/242.pdf.
Gitlin, T. (1980). The Whole World Is Watching. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
Goffman, E. (1974/1986). Frame Analysis: An Essay on the Organization of Experience. Boston: Northeastern University Press. (Original work published 1974).
ICRC Database. (n. d.). Treaties, States Parties and Commentaries, Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977., Article 52 - General protection of civilian objects. https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-52?activeTab=1949GCs-APs-and-commentaries.
International Criminal Court. (2021). Rome Statute of the International Criminal Court. https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf.
Kahneman, D., & Tversky, A. (1984). Choice, values, and frames. American Psychologist, 39(4), 341–350. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0003-066X.39.4.341.
Kofman, M. (11 March 2016). Russian Hybrid Warfare and Other Dark Arts. War on the Rocks. https://warontherocks.com/2016/03/russian-hybrid-warfare-and-other-dark-arts/.
Livingston, S. & Nassetta, J. (2018). Framing and strategic narratives: Synthesis and analytical framework. SAIS Review of International Affairs, 38(2), 101–110. https://doi.org/10.1353/sais.2018.0020.
Marshall, M. N. (1996). Sampling for qualitative research. Family Practice, 13(6), 522–526. https://doi.org/10.1093/fampra/13.6.522
Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: Communication power and the new world order. New York and London: Routledge.
Morse, J. M. (1995). The Significance of Saturation. Qualitative Health Research, 5(2), 147–149. https://doi.org/10.1177/104973239500500201.
Oates, S., & Ramsay, G. N. (2024). Seeing Red: Russian Propaganda and American News. New York: Oxford Academic.
https://doi.org/10.1093/oso/9780197696422.001.0001.
Palinkas, L. A., Horwitz, S. M., Green, C. A., Wisdom, J. P., Duan, N., & Hoagwood, K. (2015). Purposeful Sampling for Qualitative Data Collection and Analysis in Mixed Method Implementation Research. Administration and policy in mental health, 42(5), 533–544. https://doi.org/10.1007/s10488-013-0528-y.
Saunders, B., Sim, J., Kingstone, T., Baker, S., Waterfield, J., Bartlam, B., Burroughs, H., & Jinks, C. (2018). Saturation in qualitative research: exploring its conceptualization and operationalization. Quality & quantity, 52(4), 1893–1907. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0574-8.
Scheufele, D. A. (1999). Framing as a theory of media effects. Journal of Communication, 49(1), 103–122. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1999.tb02784.x.
Snigyr, O. (2023). Russian Strategic Narratives, 2022-2023. Orbis, 68(1), 3–23. https://doi.org/10.1016/j.orbis.2023.11.002.
The United States Department of Defense. (2023). DoD Instruction 3000.17. Civilian Harm Mitigation and Response. URL: https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodi/300017p.pdf.
Tight, M. (2024). Saturation: An Overworked and Misunderstood Concept? Qualitative Inquiry, 30(7), 577–583. https://doi.org/10.1177/10778004231183948.
UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine. (September 6, 2024). UN Human Rights Monitors Report Extensive Civilian Harm from Recent Attacks. https://ukraine.ohchr.org/en/UN-Human-Rights-Monitors-Report-Extensive-Civilian-Harm-from-Recent-Attacks.
Завантаження
Опубліковано
Версії
- дата публікації 02-11-2025, версія (2)
- дата публікації 30-12-2024, версія (1)
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Hlib Kuzmenko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
