Російський фреймінг участі північнокорейських військових у повномасштабній російсько-українській війні

Автор(и)

  • Гліб Кузьменко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна Автор https://orcid.org/0000-0002-2436-068X
    Конкуруючі інтереси

    Ця стаття зосереджена на наданні практичної інформації для розуміння стратегічної комунікації Росії, зокрема через висвітлення еволюції фреймінгу Росії щодо залучення північнокорейських військових.

DOI:

https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.118-127

Ключові слова:

масові комунікації, стратегічні наративи, стратегічна комунікація, фреймінг, російсько-українська війна

Анотація

Коли Росія залучила північнокорейські війська для боротьби зі Збройними Силами України під час Курської наступальної операції України, це стало важливим поворотом у повномасштабній російсько-українській війні. Ці події продемонстрували сильну ескалацію з боку Росії та інтернаціоналізацію війни, що вкотре підтвердило репутацію Росії як негативного актора в системі міжнародної безпеки. Наразі бракує детальної картини того, як Росія комунікувала (фреймувала) розгортання північнокорейських солдатів для пом'якшення репутаційної шкоди. Ця стаття зосереджена на наданні практичної інформації для розуміння стратегічної комунікації Росії, зокрема через висвітлення еволюції фреймінгу Росії щодо залучення північнокорейських військових. У дослідженні для інтерпретації комунікації Росії використовується якісний фреймовий аналіз (на основі підходу Ентмана). Фрейми отримані з хронологічного аналізу повідомлень, опублікованих російськими офіційними акторами між осінню 2024 року та весною 2025 року. У дослідженні пояснюється, як російські фрейми були залучені до цього процесу. Загалом, визначено п'ять ключових фреймів, від називання новин про північнокорейські війська «інформаційною качкою» до наголосу на «славетному законному союзі» між Росією та Північною Кореєю. У роботі з’ясовується, що комунікація Росії щодо північнокорейських військ поступово ставала більш явною у покладанні провини на своїх ворогів (як-от Україна, НАТО чи Південна Корея), більш оборонною та більш прямою у визнанні участі північнокорейських військ на полі бою. Дослідження вказує на те, що Росія адаптувала свою стратегічну комунікацію залежно від загального геополітичного контексту для підтримки своїх стратегічних цілей та публічного іміджу. Стаття пропонує глибше розуміння того, як стратегічна комунікація Росії працювала в контексті повномасштабної Російсько-української війни. Вона також пропонує перспективи для подальших досліджень подій навколо участі північнокорейських військ та спроб Росії мати гнучку стратегічну комунікацію в інформаційній війні.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Bradshaw, S., Elswah, M., Haque, M., Quelle, D. (2024). Strategic Storytelling: Russian State-Backed Media Coverage of the Ukraine War. International Journal of Public Opinion Research, 36(3). https://doi.org/10.1093/ijpor/edae028

Entman, R. M. (1991). Framing U.S. Coverage of International News: Contrasts in Narratives of the KAL and Iran Air Incidents. Journal of Communication, 41, 6-27. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1991.tb02328.x

Entman, R. M. (1993). Framing: Toward Clarification of a Fractured Paradigm. The Journal of Communication, 43, 51-58. 10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x.

Fridrichová, K. (2023) Mugged by reality: Russia's strategic narratives and the war in Ukraine. Defense & Security Analysis, 39(3), 281-295. DOI: 10.1080/14751798.2023.2201018

Herd, G. P. (2022). Understanding Russian Strategic Behavior: Imperial Strategic Culture and Putin’s Operational Code. First edition. Routledge.

Kuzmenko, H. (2024a). Russia’s typical frames of civilian harm cases in the full-scale Russo-Ukrainian war: exploratory frame analysis (2022–2024 data). Current Issues of Mass Communication, 36, 43-53. https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.36.43-53

Kuzmenko, H. (2024b). Russia’s strategic communication in the full-scale Russo-Ukrainian war: analysis using Lasswell’s model of communication. Printing Horizon, (2(16), 185–196. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2024.2(16).319282

Palinkas, L. A., Horwitz, S. M., Green, C. A., Wisdom, J. P., Duan, N., & Hoagwood, K. (2015). Purposeful Sampling for Qualitative Data Collection and Analysis in Mixed Method Implementation Research. Administration and policy in mental health, 42(5), 533–544. https://doi.org/10.1007/s10488-013-0528-y

Patton. M. Q. (2002). Qualitative research and evaluation methods (3rd ed.). Sage Publications.

Snigyr, O. (2023). Russian Strategic Narratives, 2022-2023. Orbis, 68(1), 3–23. https://doi.org/10.1016/j.orbis.2023.11.002

Завантаження

Опубліковано

20-12-2025

Заява про доступність даних

У цій статті використовуються дані з публічних джерел, відкриті дані. Емпіричні дані представлені безпосередньо у вигляді цитат у тексті.

Як цитувати

Кузьменко, Г. (2025). Російський фреймінг участі північнокорейських військових у повномасштабній російсько-українській війні. Актуальні питання масової комунікації, 38, 118-127. https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.118-127