Two views on a single research object: mixed language code

Nataliya Shumarova

doi:10.17721/CIMC.2024.35.31-39

Автор(и)

Nataliya Shumarova Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0003-0766-8807

DOI:

https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.35.31-39

Ключові слова:

комунікація; змішаний код; суржик; варіативність; стабілізація

Анотація

Метою цієї статті є представлення підходів і методів українських та європейських учених до вивчення взаємодії двох мов - української та російської у процесах комунікації різних верств населення. У результаті тісних контактів виник змішаний код із невизначеним статусом, що отримав образну назву «суржик» і оцінювався українською соціолінгвістикою як загроза розвитку і функціонуванню української, насамперед літературної, мови. Завданням роботи є аналіз того, як презентовано об’єкт дослідження в європейській науці, а саме в науковому проєкті, в якому брали участь австрійські, німецькі та українські дослідники (2019-2024). Матеріалом дослідження стали статті про змішаний код, опубліковані в Україні та за кордоном, а також доповіді, виголошені на семінарі «Гібридизація з двох боків: українсько-російське та російсько-українське кодове змішування в контексті (соціо)лінгвальної ситуації на півдні України вздовж узбережжя Чорного моря» («Hybridization from two sides: Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian Code Mixing in the context of the (socio)linguistic situation in southern Ukraine along the Black Sea coast», який відбувся в лютому 2024 р. в Альпійсько-австрійському .університеті (м. Клагенфурт, Австрія) і на якому виступили учасники однойменного проєкту - дослідники з названого вище університету, Університету ім. Карла фон Оссецького (Інститут славістики), м. Ольденбурга, (Німеччина), а також експерти з України і Польщі. Методи дослідження. Ця стаття належить до праць порівняльного і узагальнювального плану, тому до методів, з якими працював автор, належать зіставно-порівняльний метод і метод індукції, який дозволив за конкретними випадками побачити певні тенденції в розвитку наукової думки. Методи аналізу і синтезу дозволили проаналізувати підходи й методику вивчення результатів змішування мов, яким є українсько-російський суржик. Аналіз підходів, методів аналізу, зафіксованих у працях українських і західноєвропейських учених – учасників проєкту, дозволяє зробити висновки, що, вивчаючи суржик, дослідники ставлять перед собою різну мету. Українські соціолінгвісти презентують його як негативний наслідок існування двомовності на території України, як загрозу функціонуванню й розвитку української мови, як простір інтерферентних явищ у структурі висловлень. Німецькі й австрійські учасники проєкту, зважаючи на історичний і культурний розвиток України, розглядають суржик як код, що виник у результаті складної комунікаційної взаємодії мов і діалектів, що побутують на території держави, шукають в ньому вузли стабілізації, виокремлюють регіональні лексифікатори, які формують цей код, аналізують ознаки системності коду через зменшення варіативності його одиниць. Обидві групи підкреслюють необхідність врахування діалектних впливів, які дозволяють говорити про різні види суржику, вважають суржик мовою обмеженого вживання і не прогнозують його усталення у вигляді третьої мови, що забезпечує комунікацію соціуму.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Braha, I. (2011). Ukrainsko-rosiiskyi surzhyk v sotsiokomunikatyvnii sytuatsii rynku [Ukraini-an-Russian surzhyk in socio-communication situation on the market]. Mova i Suspilstvo [Language and Society]. Vyp. 2. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [Ivan Franko Lviv National University], 119–126.

Braha, I. (2013). Terminolohizatsiia leksemy surzhyk: Osnovni tendentsii. [Conceptualization of the word surzhyk] Naukovi Zapysky Tavryiskoho natsyonalnoho Unyversytetu im. V.Y.Vernadskoho [Scientific Notes of Vernadsky Tavria National University]. Series «Philology. Social Communications», 26(65), 1, 93-98.

Braha, I. (2014). Movna osobystist ukrainsko-rosiiskoho surzhyku v yoho movnykh avtobiohrafiiakh [Language personality of Ukrainian-Russian Surzhyk in its language au-tobiographies]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho Universytetu [Journal of Donetsk Na-tional University]. Series B “Humanitarian sciences”, 1-2, 32-39.

Braha, I. (2015). Surzhyk u rodynnomu spilkuvanni ditei [Surzhyk in the family communication between children]. Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu [Language and Conceptual Views of the World], 51. Kyivskyi natsionalnyi un-t imeni Tarasa Shevchenka, 96–105.

Braha, I. (2019). Movna biohrafiia Kazymyra Malevycha [Language biography of Kazymyr Malevych]. Jahrbuch der IX. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht». Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2018 / herausgegeben von Olena Novikova und Ulrich Schweier München: Readbox Unipress – Open Publishing LMU, 32–44.

Braha, I. (2021). Mizhrodynne spilkuvannia ukrainsko-rosiiskykh bilinhviv [Interfamily com-munication of Ukrainian-Russian biliguals]. Zapysky z ukrainskoho Movoznavstva [Notes on Ukrainian Linguistics], 28, 228–238.

Braha, I. (2024). Antroponimy v pysemnomu movlenni molodshykh shkoliariv-bilinhviv [An-throponims in written speech of younger bilingual school students]. Acta onomastica, LXV/1, 27–59.

Hentshel, G., Palinska, O. (2023). Restrukturyzatsiia v mezolekti: pryklad na osnovi formalnoi variatyvnosti infinityva v ukrainsko-rosiiskomu «surzhyku» [Restructurization in meso-lect: Example based on formal variance of infinitive in Ukrainian-Russian “surzhyk”]. Movoznavstvo [Linguistics], 1, 29–51.

Hentshel, G., & Taranenko, O. (2022). Dvomovnist chy trykodovist: Ukrainska mova, rosiiska mova i «surzhyk» v Ukraini [Bilinguality or three codes: Ukrainian language, Russian lan-guage, and “surzhyk” in Ukraine]. Movoznavstvo [Linguistics], 1, 21–50.

Danylevska, O. (2018). Uiavlennia shkoliariv pro surzhyk u konteksti posttotalitarnoi deformatsii movnoi sytuatsii v Ukraini na pochatku 21 stolittia [School students’ attitudes about surzhuk in the context of post-totalitarian deformation of language situation in Ukraine on the beginning of 21 century]. Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia, 21(2), 90–99.

Danylevska, O. (2019). Ukrainska mova v ukrainskii shkoli na pochatku 21 stolittia [Ukrainian language in Ukrainian school on the beginning of 21 century]. Kyiv, Ukraine:Vydavnychyi dim «Kyevo-Mohylianska akademiia».

Danylevska, O. (2023). Movna biohrafiia vchytelia v doslidzhenni dynamiky movnoi sytuatsii u shkilnii osviti Ukrainy [Language biography of teacher in the research of dynamics of lan-guage situation in school education of Ukraine]. Ukrainska Mova, 4, 49–69.

Demchenko, V. (2003). Orhanichna ta neorhanichna ukrainska mova [Organic and non-organic Ukrainian language]. Kherson, Ukraina: Oldi-plius.

Dziubyshyna-Melnyk, N. (2010). Surzhyk i surzhykizmy. Scientific Notes of the NAUKMA. Filolohichni nauky, 10–16.

Masenko, L. (1999). Mova i polityka [Language and politics]. Kyiv. Ukraina.

Masenko, L. (2004). Mova i suspilstvo: Postkolonialnyi vymir [Language and society: Post-cultural dimension]. Kyiv, Ukraina: Vydavnychyi dim «Kyevo-Mohylianska Akademiia».

Masenko, L. (2019). Surzhyk mizh movoiu i yazykom [Surzhyk between mova and yazyk]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyevo-Mohylianska Akademiia».

Matveieva, N. (2023). Viina i stavlennia ukraintsiv do movy [War and Ukrainians’ attitudes towards language]. Ukrainska Mova [Ukrainian Language], 3(87), 3–18.

Selihei, P.O. (2022). Hlobalizatsiia i problema zberezhennia movnoho rozmaittia [Globalization and problem of preserving language diversity]. Movoznavstvo [Linguistics], 4, 3–21.

Slovnyk ukrainskoi movy [Ukrainian language dictionary]. (2012). Kyiv, Ukraina: Prosvita.

Sokolova, S., & Zalizniak, H. (2018). Osoblyvosti suchasnoi movnoi sytuatsii Ukrainy u dzerkali sotsiolohii ta sotsiolinhvistyky [Features of modern language situation in Ukraine in the mirror of sociology and sociolinguistics]. Ukrainska Mova [Ukrainian Language], 2(66), 3–19.

Sokolova, S. (2021). Ukrainsko-rosiiskyi bilinhvizm v Ukraini: Spryiniattia zseredyny i zovni [Ukrainian-Russian bilingualism in Ukraine: Perception from inside and outside]. Ukrainska Mova [Ukrainian Language], 3(79), 30–53.

Sokolova, S. (2023). Zminy u stavlenni ukraintsiv do mov na tli povnomasshtabnoho vtorhnennia rosii v Ukrainu [Changes in the Ukrainians’ attitude to languages against the backdrop of full-scale Russian aggression against Ukraine]. Ukrainska Mova [Ukrainian Language], 1(85), 3–19.

Stavytska, L., & Trub, V. (2007). Surzhyk: Mif, mova, komunikatsiia [Surzhyk: Myth, lan-guage, communication]. In Ukrainsko-Rosiiska dvomovnist. Linhvosotsiokulturni aspekty [Ukrainian-Russian bilingualism. Lingual and sociocultural aspects]. Kyiv, Ukraina: Pulsary.

Tsar, I. (2018). Spivvidnoshennia poniat «ridna mova» ta «mova povsiakdennoho spilkuvannia» za blyzkosporidnenoho bilinhvizmu (na prykladi molodizhnoho seredovyshcha m. Kyieva) [Correlation between concepts “native language” and “language of everyday communica-tion” in the conditions of near bilingualism (on example of youth environment in Kyiv]. Humanitarna Osvita v Tekhnichnykh Vyshchykh Navchalnykh Zakladakh: Zb.nauk. Prats [Humanitarian Education in Technical Higher Education Institutions], 37, 95–99.

Sheludko, V. (2017). Interferentsiia v movlenni derzhsluzhbovtsiv na tli yikhnoi movnoi svidomosti [Interferention in speech of state officials against the backdrop of language consciousness]. Mova: klasychne – moderne – postmoderne [Language – Classic – Mod-ern – Postmodern], 3, 249–258.

Shumarova, N. (2000). Movna kompetentsiia osobystosti v sytuatsii bilinhvizmu [Language competence of personality in the situation of bilingualism]. Kyiv, Ukraine: Publishing Center KDLU.

Shumytska, H. (2022). Zminy v movnii identychnosti ukraintsiv pid chas rosiisko-ukrainskoi viiny [Changes in language identity of Ukrainians during Russian-Ukrainian war]. Ukrainska Mova [Ukrainian Language], 4, 3–10.

Hentschel, G., & Reuther, T. (2020). Ukrainischrussisches und russischukrainisches CodeMixing: Untersuchungen in drei Regionen im Süden der Ukraine. Colloquium: New Philologies, 5(2), 105–132. https://doi.org/10.23963/cnp.2020.5.2.5.

Hentschel, G., & Palinska, O. (2022). The linguistic situation on the Ukrainian Black Sea coast – Ukrainian, Russian, and Suržyk as native language, primary code, frequently used codes and codes of linguistic socialization during childhood. URL: https://doi.org/10.1007/s11185-022-09259-4

Hentschel, G. (2024). Ukrainian and Russian in the lexicon of Ukrainian Suržyk: reduced variation and stabilisation in central Ukraine and on the Black Sea coast// Russian Linguistics. 48.2 // URL: https://doi.org/10.1007/s11185-023-09286-9

Hentschel, G., Reuther, T. (2020). Ukrainischrussisches und russischukrainisches CodeMixing: Untersuchungen in drei Regionen im Süden der Ukraine. Colloquium: New Philologies, 5(2), 105–132. https://doi.org/10.23963/cnp.2020.5.2.5.