Newsmakers and news sources in the “hybrid media system” (the case of the full-scale Russian invasion coverage)
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2023.33.34-43Ключові слова:
гібридна медіа система, онлайн масмедіа, нові медіа, Телеграм, УкраїнаАнотація
Мета дослідження – порівняльний комп’ютерний аналіз Української правди (найстарішого, якісного і найбільш популярного онлайн масмедіа, що представляє професійні медіа) та Украина Сейчас (одного із найбільш популярних Телеграм-каналів, що представляє нові медіа). Визначалися та порівнювалися провідні ньюзмейкери та джерела новин, щоб зрозуміти специфіку виробництва новин за часів нової медіаекології або ж «гібридної медіа системи», де професійні та нові медіа співіснують. Для цього дослідження був використаний комп’ютерний аналіз збору новин (заголовків), ньюзмейкерів та джерел новин (мова Python). Для того, щоб ідентифікувати популярного ньюзмейкера, словник найбільш популярних персоналій та організацій/інститутів був створений. Для того, щоб визначити джерело новин, вживалися регулярні вислови, що відповідають найбільш типовим видам посилань у заголовках. В результаті було з’ясовано, що під час повномасштабного вторгнення авдиторії професійного та нового медіа споживають один і той самий контент у різних формах, вони зустрічаються майже із тими самими ньюзмейкерами та джерелами новин, використовуючи переважно надійні джерела. Телеграм-канал приділяє більше уваги персоналіям (Кім, Гайдай, Арестович, Подоляк), мережеве масмедіа – організаціям/інституціям – (Офіс президента, ОВА тощо). Для професійного ЗМІ також характерна більша кількість посилань на інші ЗМІ та достовірних посилань. Таким чином, ці авдиторії можуть бути фрагментованими, але за часів повномасштабного вторгнення одні й ті ж ньюзмейкери та джерела новин формують громадську думку. Зроблено висновки, що результати дослідження ставлять під питання загальні спостереження щодо співіснування професійних та нових медіа, де перші друкують класичні “hard” news/ «жорсткі» новини, а другі розважають людей із допомогою інформації (або ж інфотейнменту). У випадку України ми бачимо спільні підходи до виробництва новин як у нових, так і професійних медіа.
Завантажити
Посилання
Abdukaya, F. (2022). Difficulties of journalists in accessing information in the process of news production. Electronic Journal of New Media, 6(2), 131–144. http://dx.doi.org/10.1177/107769900007700303.
Badr, H. (2021). Before the ‘Arab Spring’: How challengers pushed counter-issues in Egypt’s hybrid media system. Media, War & Conflict, 14(4), 522–541. https://doi.org/10.1177/1750635219894611.
Blach- Ørsten, M., Eberholst, M. K., & Burkal, R. (2017). From hybrid-media system to hybrid-media politicians: Danish politicians and their cross-media presence in the 2015 national election campaign. Journal of Information Technology & Politics, 14(4), 334–347. https://doi.org/10.1080/19331681.2017.1369917.
Bruns, A. (2003). Gatewatching, not gatekeeping: Collaborative online news. Media International Australia Incorporating Culture and Policy, 107, 31–44. https://doi.org/10.1177/1329878X0310700106.
Caren, N., Andrews, T. A., & Lu, T. Contemporary social movements in a hybrid media environment. The Annual Review of Sociology, 46, 443–465. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-121919-054627.
Chadwick, A. (2017). The hybrid media system: Politics and power. Oxford: Oxford University Press.
Davis, N. (2009). Flat Earth news: An award-winning reporter exposes falsehood, distortion, and propaganda in the global media. London: Vintage UK.
Detector Media (2015). Regional’ni sayity: na koho i dlya koho pratsyuut’ [For whom and what for do regional websites work]. https://detector.media/regionalna-presaonlain/article/165060/2015-07-20-regionalni-sayty-dlya-kogo-i-na-kogo-pratsyuyut/.
Shah, D., S., Friedland, L., Wells, C., Kim, Y., & Rojas, H. (2012). Communication, consumers, and citizens: Revisiting the politics of consumption. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 644(1), 6-18. http://dx.doi.org/10.1177/0002716212456349.
Edgerly, S., & Vraga, E. K. (2019). News, entertainment, or both? Exploring audience perceptions of media genre in a hybrid media environment. Journalism, 20(6), 807–826. http://dx.doi.org/10.1177/1464884917730709.
Goldhaber, M. (1997, April 4). The attention economy and the net. First Mind. https://firstmonday.org/ojs/index.php/fm/article/view/519/440/.
Gustafsson, N. (2010). This time it’s personal: Social networks, viral politics and identity management. In D. Riha & A. Rodopi (Eds.), Emerging practices in cyberculture and social networking (pp. 3-24). Leiden: Brill.
Han, W. (2020). Research on the production mode and Communication Model of News Content in the new media electronic era. Journal of Physics: Conference Series. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1574/1/012025.
IMI (2022, September 26). Dev’yat’ onlajn-media, scho staly najyakisnishymy: Monitoryng IMI [Nine online-media that were recognized as the most qualitative: IMI’s Monitoring]. https://imi.org.ua/news/9-onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i47972
Joyce, Y., & Cheng, Y. (2022). Assessing the impact of digital alternative news media in a hybrid news environment: Cases from Taiwan and Hong Kong. Journalism and Media, 3(3), 568–593. https://doi.org/10.3390/journalmedia3030039.
Kitchens, B., Johnson, S. L., & Gray, P. (2020). Understanding Echo Chambers and Filter Bubbles: The impact of social media on diversification and partisan shifts in news consumption. MIS Quarterly, 44(4), 1619-1649. http://dx.doi.org/10.25300/MISQ/2020/16371.
Liu, X. (2022). Impact of personalized recommendation on today’s news communication through algorithmic mechanism in the new media era. Hindawi Advances in Multimedia. Article ID 1284071, 8 pages. https://doi.org/10.1155/2022/1284071.
Mattoni, A., & Ceccobelli, D. (2018). Comparing hybrid media systems in the digital age: A theoretical framework for analysis. European Journal of Communication, 33(5), 1-18. https://doi.org/10.1177/0267323118784831.
McCombs, M., & Valenzuela, S. (2020). Setting the agenda: Mass media and public opinion. Cambridge: Polity Press.
Newman et al. (2022). Reuters institute digital news report 2022. Reuters Institute for the Study of Journalism. https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/sites/default/files/2022-06/Digital_News-Report_2022.pdf
Newman, N., Dutton, W. H., & Blank, G. (2012). Social media in the changing ecology of news: The Fourth and Fifth Estates in Britain. International Journal of Internet Science, 7(1), 6–22. https://www.ijis.net/ijis7_1/ijis7_1_newman_et_al.pdf
Pyrhönen, N., & Bauvois, G. (2020). Conspiracies beyond Fake News. Producing reinformation on presidential elections in the transnational hybrid media system. Sociological Inquiry, 90(4), 705–731. http://dx.doi.org/10.1111/soin.12339.
Schroeder, R. (2018). Social theory after the internet media, technology, and globalization. London: UCL Press.
Steblyna, N. (2020). Cyfrovizaciya derzhavnoyi polityky u konteksti transformaciyi suchasnoho svitoporyadku [State politics digitalization in the context of modern world order transformation]. Odesa: Phoenix.
Sumiala, J., Tikka, M. Huhtamäk J., & Valaskivi, K. (2016). #JeSuisCharlie: Towards a multi-method study of hybrid media events. Media and Communication, 4(4), 97-108. https://doi.org/10.17645/mac.v4i4.593.
Wells, C. et al. (2016). How Trump drove coverage to the nomination: Hybrid media campaigning. Political Communication, 33(4), 669-676. https://doi.org/10.1080/10584609.2016.1224416.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Natalya Steblyna
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
