Waves of disinformation in the hybrid Russian-Ukrainian war
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2023.33.12-25Ключові слова:
гібридна війна, політичний дискурс, хвилі дезінформації, фейкові наративиАнотація
У статті викладено результати дослідження хвиль дезінформації — масованих потоків неправдивої інформації, що спрямовувалася на різні аудиторії під час російсько-української війни в період травня — липня 2022 р. з метою отримання певних комунікаційних ефектів (маніпулювання, введення в оману, залякування, деморалізація тощо). З’ясовано, що хвилі дезінформації характеризуються наративністю та інтенсивністю. На основі телеграм-статистики боту «Перевірка» організації Gwara Media сформовано вибірку найбільш резонансних повідомлень (298 одиниць), які підлягали неформалізованому (традиційному) аналізу документів, а також класифікації, наративному та порівняльному аналізу. Виявлено 24 основні хвилі дезінформації, з-поміж яких найпотужніші такі: 1) «ЗСУ й ті, хто на їхньому боці,— злочинці»; 2) «Україна програє війну»; 3) «Україна не потрібна Заходу як держава»; 4) «Україна — країна хаосу і радикалів». Зафіксовані хвилі засвідчують агресивність та різноспрямованість російської риторики, що спонукає до розвитку продуктивної системи інформаційної протидії в Україні та світі, а також розвитку медіаграмотності населення. На підставі аналізу хвиль російської дезінформації надано рекомендації для аудиторії щодо того, як взаємодіяти з реальними або потенційними повідомленнями пропаганди.
Завантажити
Посилання
Bachmann, Lukas. Hybride Bedrohungen (2020). Velbrück Wissenschaft, 192 S.
Batsevych, F. & Sazonova, Y. (2020). Aktualni problemy suchasnoyi lingvonaratologiyi [Cur-rent problems of modern linguistic narratology]. Visnyk Lvivskogo Universytety. Seriya filologichna [Journal of Lviv University. Filological Set], 72, 273-281.
Bell, Alice, and Marie-Laure Ryan, eds. Possible worlds theory and contemporary narratology. University of Nebraska Press, 2019.
Dorothy E. Denning (1988). Information Warfare and Security Addison-Wesley Professional, 544 р.
Fact-checking methodology in Gwara Media and bot Perevirka (2022). https://gwaramedia.com/metodologiya-faktchekingu-perevirka/
From “Trukha” to Gordon: the most popular channels of Ukrainian segment of Telegram (2022). https://detector.media/monitorynh-internetu/article/202665/2022-09-09-vid-trukhy-do-gordona-naypopulyarnishi-kanaly-ukrainskogo-segmenta-telegram/
Gulievska, G. & Adashys, L. (2021). Kontseptsiya biznesu ta prav liudyny v konteksti suchasnykh globalnykh trendiv [Concept of business and human rights in the context of current global trends]. Filosofiya Prava ta Zahalna Teoriya Prava [Philosophy of Law and General Theory of Law], № 1, 48-63.
Hoffman Frank (2007). Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington: Potomac Institute for Policy Studies
Jerit J. & Zhao Y. (2020). Political misinformation. Annual Review of Political Science, 23, 77–94. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-050718-032814
Kuklinski, J. H., Quirk, P. J., Jerit, J., Schwieder, D., & Rich, R. F. (2000). Misinformation and the Currency of Democratic Citizenship. The Journal of Politics, 62(3), 790–816. http://www.jstor.org/stable/2647960
Lewandowsky S., Ecker Ullrich K. H., Cook J. (2017). Beyond Misinformation: Understanding and Coping with the «Post-Truth» Era // Journal of Applied Research in Memory and Cognition 6 (4) Р. 353–369.
Lyotard, J.-F. (1995). Sytuatsiya postmodernu [Postmodern condition]. Filosofska i sotsiolog-ichna dumka [Philosophical and Sociological Thought], № 5-6, 15-38.
Magda, Y. V. (2015). Gibrydna viyna: vyzhyty i peremohty [Hybrid war: how to survive and win]. Kharkiv: Vivat.
Mylchenko, L. (2021). Informatsiynyi vplyv rosiyskykh ZMI yak zasib gibrydnoyi viyny proty Ukrainy [Informational influence of Russian media as a tool of hybrid war against Ukraine]. Visnyk Knyzhkovoyi Palaty [Journal of Book Chamber of Ukraine], № 10, 8-16.
Nine online media that became the most qualitative: monitoring of IMI (2022). https://imi.org.ua/monitorings/dev-yat-onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i47998
Pohl L. (2022). Russlands Intervention im Ukraine-Konflikt: Gründe für den Einsatz von Mit-teln hybrider Kriegsführung. Universität zu Köln — 98 S.
Rosenblum, N. L. & Muirhead, R. (2019). A Lot of People Are Saying: The New Conspiracism and the Assault on Democracy. Princeton, NJ: Princeton University Press.
Stanzel, F. K. (1984). A theory of narrative. Cambridge University Press.
Sunstein, C. & Vermeule, A. (2009). Conspiracy Theories: Causes and Cures. The Journal of Political Philosophy, 17(2), 202-227. https://doi.org/10.1111/j.1467-9760.2008.00325.x
Tolmachov, O & others (2022). Khvyli desinformatsiyi vesny-lita 2022 roku: analiz Gwara Media [Disinformation waves during spring – summer 2022: Analysis of Gwara Media]. https://gwaramedia.com/analiz-gwara-media-pro-hvili-dezinformaczii-v-travni-lipni-2022-roku/
Veshchykova, O. (2020). Kategoriya pamyati yak object kognityvnoyi naratologii [Memory category as an object of cognitive narratology]. Khudozhni Fenomeny v Istorii ta Suchasnosti: Tezy Dopovidei VI Mizhnarodnoyi Naukovoyi Conferencii [Art Phenomena in History and Modernity: Reports of VI International Scientific Conference “Memory and Identity”]. Kharkiv: Brovin, № 1, 26-27.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Tetiana Krainikova, Serhii Prokopenko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
