«Радянський кейс» Айві Ледбеттера Лі: вплив на принципи та етику паблік рилейшнз
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2026.39.83-93Ключові слова:
Айві Ледбеттер Лі, Декларація принципів, етика, звʼязки з громадськістю, історія, піар, пропаганда, публічна дипломатія, репутаційний менеджмент, СРСР.Анотація
У статті розглядається історичний кейс співпраці одного з основоположників теорії та практики піар, американця Айві Ледбеттера Лі з радянським урядом у 1920-ті роки. Основну увагу сфокусовано на реконструюванні мотивів та обставин цієї події, а також на політичному, медійному та науковому дискурсі довкола нього. Мета дослідження: зʼясувати вплив «радянського кейсу» Айві Лі на становлення його професійних поглядів, а також на принципи й морально-етичний вимір теорії та практики паблік рилейшнз, і на тлі цього виявити історичні паралелі із сучасною публічною комунікацією, пропагандою та управлінням репутацією. Для досягнення цієї цілі було використано метод кейс-стаді, який зосереджується на розгляді історичної сутності унікальної події в рамках ширшого процесу. У межах дослідження опрацьовано понад 50 основних англомовних джерел. За допомогою порівняльно-історичного методу проаналізовано реалії, повʼязані з формуванням і трансформацією піар-галузі на тлі особистісного та професійного становлення Айві Лі, а також зʼясовано зовнішні чинники, які вплинули на цей процес. Висновки. Візит Айві Лі до СРСР як апогей його співпраці з радянським урядом у 1920-ті роки є важливим і показовим історичним кейсом на перетині професійної практики піар і міжнародної політики. Він загострив увагу на можливостях технологій глобального впливу на громадську думку і водночас поставив низку питань щодо етики та репутаційних ризиків, які мають бути враховані в сучасній теорії та практиці паблік рилейшнз.
Завантажити
Посилання
Borders, K. (1928). [Review of Present Day Russia; The Famine in Soviet Russia, 1919–23; the Operations of the American Relief Administration, by I. L. Lee & H. H. Fisher]. Social Service Review, 2(4), 677–679. http://www.jstor.org/stable/30009252
Carlson, T. (2024, February 8). The Vladimir Putin interview [Interview]. Tucker Carlson Network. https://next-prod.tuckercarlson.com/the-vladimir-putin-interview
Cutlip, S. M. (1994). The unseen power: Public relations — a history. Lawrence Erlbaum Associates.
David-Fox, M. (2011). Stalin and the fellow-travelers revisited. In Showcasing the great experiment: Cultural diplomacy and Western visitors to the Soviet Union, 1921–1941 (Online ed.). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199794577.003.0007
Ewen, S. (1996). PR!: A social history of spin. Basic Books.
Gamache, R. (2014). Breaking Eggs for a Holodomor: Walter Duranty, the New York Times, and the Denigration of Gareth Jones. Journalism History, 39(4), 208–218. https://doi.org/10.1080/00947679.2014.12062918
Grunig, J. E., & Hunt, T. (1984). Managing Public Relations. Holt, Rinehart & Winston.
Gunning, E. (2018). Public relations: a practical approach. Bloomsbury Publishing.
Hainsworth, B. E. (1987). Retrospective: Ivy Lee and the German Dye Trust. Public Relations Review, 13(1), 35–44. https://doi.org/10.1016/S0363-8111(87)80071-1
Hallahan, K. (2002). Ivy Lee and the Rockefellersʼ Response to the 1913-1914 Colorado Coal Strike. Journal of Public Relations Research, 14(4), 265–315. https://doi.org/10.1207/S1532754XJPRR1404_1
Harrison, S., & Moloney, K. (2004). Comparing two public relations pioneers: American Ivy Lee and British John Elliot. Public Relations Review, 30(2), 205–215. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2004.01.001
Hiebert, R. E. (1966a). Courtier to the crowd: The story of Ivy Lee and the development of public relations. Iowa State University Press.
Hiebert, R. E. (1966b). Ivy Lee: “Father of modern public relations.” The Princeton University Library Chronicle, 27(2), 113–120. https://doi.org/10.2307/26409644
Ivy Lee dies at 57 of brain ailment. (1934, November 10). The New York Times.
Ivy Lee Moved To Aid The Soviet. (1926, March 28). The New York Times.
Lamme, M.O. (2015). ʼWhere the Quiet Work is Doneʼ: Biography in Public Relations. In: Watson, T. (Ed.) Perspectives on Public Relations Historiography and Historical Theorization (pp. 48–68). Palgrave Pivot. https://doi.org/10.1057/9781137404381_4
Lee, I. (1928a). Present-Day Russia. Macmillan Company.
Lee, I. L. (1925). Publicity: Some of the things it is and is not. Industries Publishing Company.
Lee, I. (1928b). Relationships to the Russian Problem. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science, 138(1), 93–96. https://doi.org/10.1177/000271622813800117
Lee, I. (1927). USSR (Union of Socialist Soviet Republics): A World Enigma. Ernest Benn.
Lee, Ivy. (2005). In R. L. Heath (Ed.), Encyclopedia of public relations (Vol. 2, pp. 483–486). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781412952545.n244
Myers, C. (2021). Public relations history: Theory, practice, and profession. Routledge.
Olasky, M.N.(1985). The Agenda-Sitting of Ivy Lee. Paper presented at the Annual Meeting of the Association for Education in Journalism and Mass Communication (68thʼ, Memphis, TN, 3–6 August 1985).
Parry, P. (2022). Ivy Ledbetter Lee. In The SAGE encyclopedia of journalism (Vol. 4, pp. 922–924). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781544391199.n226
Penning, T. (2008). First impressions: US media portrayals of public relations in the 1920s. Journal of Communication Management, 12(4), 344–358. https://doi.org/10.1108/13632540810919800
Primer, B. (1992). The Ivy L. Lee Papers. The Princeton University Library Chronicle, 53(3), 321–323. https://doi.org/10.2307/26403771
Russell, K. M., & Bishop, C. O. (2009). Understanding Ivy Leeʼs declaration of principles: U.S. newspaper and magazine coverage of publicity and press agentry, 1865–1904. Public Relations Review, 35(2), 91–101. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2009.01.004
Schuman, F. L. (1929). Review of Present-Day Russia, by I. Lee. American Journal of Sociology, 35(1), 144–145. https://doi.org/10.1086/214937
Seitel, F.P. (2017). The Practice of Public Relations. 3-rd Ed. Pearson.
Watson, T. (2017). Homiletics of Ivy Lee, a preacherʼs son: Commentary on Mr. Leeʼs Publicity book: A citizenʼs guide to public relations. In B. St. John III (Ed.), Unpublished writings of Ivy Lee, 1928 (pp. 390–397). PR Museum Press.
Wilcox, D. L., & Cameron, G. T. (2021). The history of modern public relations: From Barnum to Lee, Bernays to Page, and other public relations pioneers. SAGE Publications.
Zagorulko, Y. O., & Oltarzhevskyi, D. O. (2023). Korporatyvni komunikatsii: svizhyi pohliad [Corporate communications: A fresh perspective] [In Ukrainian]. Art Ekonomi.
Zoch, L. M., Supa, D. W., & VanTuyll, D. R. (2014). The portrayal of public relations in the era of Ivy Lee through the lens of the New York Times. Public Relations Review, 40(4), 723–732. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2014.02.002
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Дані знаходяться: Oltarzhevskyi, D. (2026). Bibliography Ivy Lee [Data set]. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.19552949
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дмитро Олтаржевський (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
