Фреймування українського опору: ідентичність, демократія та громадянський обов’язок у медійних наративах про російсько-українську війну

Анотація

У цьому дослідженні представлено корпусний аналіз дискурсу українських ЗМІ щодо українського опору під час етапу повномасштабної війни між Росією та Україною (з лютого 2022 року). За допомогою комп’ютеризований аналізу у ньому досліджуються статистичні взаємозв’язки між лексемами, пов’язаними з опором, та ключовими семантичними доменами. У дослідженні висунуто дві гіпотези: по-перше, що репрезентації українського опору тісно пов’язані з поняттями національної ідентичності, свободи, демократичних цінностей, соціальної справедливості та відповідальності; по-друге, що мотивації опору могли еволюціонувати протягом трирічного періоду війни. Метод. Було проведено кількісний комп’ютерний контент-аналіз лексичних співвживань на основі розгорнутого текстового контенту з англомовних версій двох українських ЗМІ: The Kyiv Independent (розділ «Human Stories») та «Дзеркало тижня» (Dzerkalo Tyzhnia). Для обробки даних використовувалися бібліотеки та модулі Python. Для вилучення контенту з веб-архівів обох ЗМІ було використано парсери на основі Python для фільтрації статей, що містять принаймні одне попередньо визначене слово з кожного з наступних семантичних кластерів: «опір» (6 слів), «цінності» (5 слів), «ідентичність» (6 слів) та «відповідальність» (6 слів). В результаті було сформовано 8 окремих наборів даних. Загальна кількість статей у корпусі «Дзеркало тижня» становить n = 1614, а в The Kyiv Independent – ​​n = 342. Було розраховано статистичні кореляції співвживань між лексемами, пов’язаними з опором, у кожному корпусі та трьома заздалегідь визначеними семантичними кластерами: Ідентичність, Цінності та Відповідальність. Було проведено порівняльний лонгітюдний аналіз для вивчення змін у цих асоціаціях у період з 2022 по 2025. Висновки. Отримані результати підтверджують дві гіпотези, висунуті в цьому дослідженні. По-перше, український опір у дискурсі українських ЗМІ послідовно асоціюється із семантичними сферами національної ідентичності, свободи, демократичних цінностей та справедливості. Це підтверджується сильними та статистично значущими кореляціями в обох корпусах. По-друге, хоча протягом трирічного періоду можна спостерігати певні зміни в мотиваційному фреймінгу опору, зокрема зростання значущості асоціацій, пов’язаних із обов’язком та відповідальністю, у 2024-2025 роках, загальна дискурсивна конструкція опору залишається стабільною. Ці результати свідчать про те, що основні семантичні засади українського опору зберігаються з часом, незважаючи на зміну контекстуальних акцентів.