Інтерактивність зсередини: як редакції українських онлайн-медіа сприймають та застосовують інтерактивні функції
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.94-103Ключові слова:
цифрова журналістика, онлайн-медіа, редакція, інтерактивність, взаємодія з аудиторією, інтерактивні медіаАнотація
У статті досліджено роль інтерактивності в комунікаційних стратегіях українських онлайн-медіа, з'ясовано редакційне бачення переваг та бар’єрів впровадження інтерактивних функцій, підхід редакцій до оцінки ефективності їх імплементації. Метод. У якості основного методу дослідження використано експертне опитування, що дозволило залучити думки та оцінки професіоналів із глибоким розумінням внутрішніх процесів цифрового медіаландшафту. У червні-липні 2025 року було зібрано 16 відповідей на анкету від респондентів, що представляють управлінську чи редакторську ланку провідних українських онлайн-медіа. Результати. Дослідження засвідчило зростаючу роль інтерактивності в комунікаційних стратегіях українських онлайн-медіа, однак лише часткову відповідність між заявленими підходами до інтерактивності та фактичним її втіленням. Поширеним є звернення до інтерактивності як до можливості фідбеку аудиторії, гіпертекстуального та мультимедійного сторітелінгу, значний інтерес редакції онлайн-медіа проявляють також і до інтерактивних форматів контенту. Натомість глибші форми взаємодії з аудиторією, зокрема співтворення контенту або горизонтальна комунікація всередині аудиторії, користуються нижчим інтересом редакцій. З відповідей респондентів встановлено, що інтерактивні формати можуть забезпечити відчутну користь для медіа – як у контексті ефективності в соціальних мережах (зростання охоплення, збільшення залученості аудиторії), так і на вебсайтах медіа (збільшення кількості відвідувань, зростання тривалості сеансу та глибини взаємодії). Основними бар’єрами до ширшого впровадження інтерактивності залишаються нестача технічних ресурсів, часові обмеження та необхідність залучення сторонніх фахівців. Висновки. Зроблено висновок, що успішна інтеграція інтерактивності потребує не лише інструментів, але й редакційної відкритості, підтримки менеджменту та готовності переосмислювати відносини між журналістами й аудиторією.
Завантажити
Посилання
Barredo Ibáñez, D., Pinto Garzón, K., Freundt-Thurne, Ú., & Medranda Morales, N. (2019). Interactivity in Cybermedia News: An Interview with Journalists in Colombia, Peru, and Ecuador. Information, 10(5), 173. https://doi.org/10.3390/info10050173.
Boczkowski, P. J. (2004). The Processes of Adopting Multimedia and Interactivity in Three Online Newsrooms. Journal of Communication, 54(2), 197–213. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2004.tb02624.x.
Bogner, A., Littig, B., & Menz, W. (2009). Interviewing Experts. Palgrave Macmillan UK. https://doi.org/10.1057/9780230244276.
Chung, D. S. (2007). Profits and Perils: Online News Producers’ Perceptions of Interactivity and Uses of Interactive Features. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 13(1), 43–61. https://doi.org/10.1177/1354856507072856.
Chung, D. S. (2008). Interactive Features of Online Newspapers: Identifying Patterns and Pre-dicting Use of Engaged Readers. Journal of Computer-Mediated Communication, 13(3), 658–679. https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2008.00414.x.
Domingo, D. (2008). Interactivity in the daily routines of online newsrooms: dealing with an uncomfortable myth. Journal of Computer-Mediated Communication, 13(3), 680–704. https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2008.00415.x.
Foxman, M. (2016). The playful newsroom: Iterating and reiterating the news and its publics. First Monday, 22(1). https://doi.org/10.5210/fm.v22i1.7260.
Garcia, E. P. (2007). Interactivity in Argentinean Online Newsrooms. Journal of Communica-tion Studies, 12(23), 7–25.
Govindaraj, M. (2020). Sampling Framework For Personal Interviews In Qualitative Research. PalArch’s Journal of Archaeology of Egypt, 17(7), 7102–7114.
Hayes, K. (2021). The Networked Newsroom: Navigating New Boundaries of Work. Journalism Practice, 18(4), 803–817. https://doi.org/10.1080/17512786.2021.1949627.
Kenney, K., Gorelik, A., Mwangi, S. (2000). Interactive features of online newspapers. First Monday, 5(1). https://doi.org/10.5210/fm.v5i1.720.
Mason, M. (2010). Sample Size and Saturation in PhD Studies Using Qualitative Interviews. Forum Qualitative Sozialforschung Forum: Qualitative Social Research, 11(3). https://doi.org/10.17169/fqs-11.3.1428.
Patton, M. Q. (2015). Qualitative Research and Evaluation Methods: Integrating Theory and Practice. SAGE Publications, Incorporated.
Pavlik, J. V. (1997). The future of Online Journalism: bonanza or black hole? Columbia Jour-nalism Review, 36(2), 30.
Гончарова О. В., Женченко М. І. (2014). Особливості роботи конвергентної редакції в українському медіапросторі (на прикладі газет «Kyiv Post» та «Коммерсант») [Peculiar-ities of the work of convergent editorial staff in the Ukrainian media space (using the ex-ample of the newspapers "Kyiv Post" and "Kommersant")]. Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи, 6(5), 70–75.
Женченко М. І. (2016). Мультимедійна, конвергентна чи крос-медійна редакція? Співвідношення понять у науковому дискурсі цифрової доби [Multimedia, convergent, or cross-media editing? The correlation of concepts in the scientific discourse of the digital age]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 4(16), 88–91.
Загорулько, Д. І. (2025). Інтерактивність, мультимедійність, гіпертекстуальність: співвідношення ключових характеристик онлайн-медіа [Interactivity, multimedia, hyper-textuality: the correlation between the key characteristics of online media]. Обрії друкарства, 1(17), 205–219. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.1(17).324229.
Терханова, O. (2019). Редактор у традиційних та онлайн-медіа [Editors in traditional and online media]. Communications and Communicative Technologies, (19), 76–83. https://doi.org/10.15421/291911.
Трачук Т. А., Андрющенко М. Ю. (2024). Тенденції й особливості функціонування онлайн-медіа [Trends and characteristics of online media operations]. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 2(4), 212–220. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.4.2/34.
Троян В. (2024). Дослідження: українці отримують новини переважно із соцмереж і дедалі менше з новинних сайтів [Research: Ukrainians mostly get news from social media and increasingly less from news sites]. Institute of Mass Information. https://imi.org.ua/news/doslidzhennya-ukrayintsi-otrymuyut-novyny-perevazhno-iz-sotsmerezh-i-vse-menshe-z-novynnyh-sajtiv-i64760.
Різун В. В., Скотникова Т. В. (2013). Методи соціальнокомунікаційних досліджень [Meth-ods of social communication research]. Наукові записки Інституту журналістики, 52, 49–53. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_52_8
Федорчук Л. П. (2010). Журналіст конвергентної редакції: нові виклики професії [Conver-gent editorial journalist: new challenges of the profession]. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка, 54, 209–212.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
З огляду на те, що дані дослідження становлять комерційну таємницю редакцій ЗМІ, набір даних не є загальнодоступним. Однак результати дослідження детально представлені у статті в анонімізованому форматі.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро Загорулько, Катерина Горська
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
