Трансформація медіанаративів у висвітленні діяльності сектору безпеки та оборони України
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.84-93Ключові слова:
медіанаратив, оборонна журналістика, стратегічні комунікації, НАТО, інформаційна безпека, воєнна журналістика, дезінформаціяАнотація
Мета статті – з’ясувати трансформацію медіанаративів у висвітленні діяльності сектору безпеки та оборони України в умовах російської агресії. Розглянуто історичну еволюцію оборонної журналістики — від радянських традицій і маргінального статусу військової тематики у перші десятиліття незалежності до формування системної моделі інформаційного супроводу війни після 2014 року. Особливу увагу приділено періоду повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли журналістика стала ключовим елементом інформаційного фронту. Виявлено основні медіанаративи сучасної воєнної журналістики: героїзації, журналістики пам’яті, міжнародної солідарності та наративу стійкості. З’ясовано їхню роль у мобілізації суспільства, формуванні історичної пам’яті та залученні міжнародної підтримки. Проаналізовано головні виклики інформаційного середовища: поширення дезінформації, баланс між свободою слова і потребами безпеки, вплив цифрових платформ, небезпеку для життя журналістів. Окремо розглянуто інституційно-правові рамки, що визначають співпрацю журналістів із сектором безпеки: Доктрину інформаційної безпеки (2017), Стратегію кібербезпеки (2021), діяльність Центру протидії дезінформації. Показано, що практика української оборонної журналістики поступово наближається до стандартів НАТО у сфері StratCom та Public Affairs. Окреслено внутрішні виклики інтеграції українських медіа у євроатлантичний простір — економічну залежність, кадровий дефіцит, ризик надмірної мілітаризації журналістики. Разом із тим визначено перспективи розвитку: поглиблення співпраці з НАТО, розбудова міжнародних партнерств, створення освітніх програм з воєнної журналістики, цифрова трансформація та оновлення етичних кодексів. Узагальнено, що трансформація медіанаративів у сфері безпеки та оборони є не лише відображенням воєнних викликів, а й важливим чинником інформаційної політики та євроатлантичної інтеграції України.
Завантажити
Посилання
Антипова, А. (2023). Стратегічні комунікації як складова інформаційної безпеки держави. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ, 13(1), 44–52. [Antypova, A. (2023). Strategic communications as a component of state information security. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(1), 44–52].
Брайян, Є. (2025). Медіанаративи війни: героїзація та журналістика пам’яті. Медіаосвіта і медіа грамотність. 2025. № 2(19). С. 15–27. [Braiyan, Ye. (2025). Media narratives of war: Heroization and journalism of memory. Media Education and Media Literacy, 2(19), 15–27].
Волобуєв О. В. Українські миротворці у дзеркалі ЗМІ: особливості репрезентації. Вісник КНУКіМ. Серія: Журналістика. 2008. № 11. С. 70–78. [Volobuiev, O. V. (2008). Ukrainian peacekeepers in the mirror of the media: Features of representation. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Journalism, 11, 70–78.].
Гринько О. Українські медіа в умовах гібридної війни: трансформації та виклики. Наукові записки Інституту журналістики. 2016. № 63. С. 84–91.[ Hrynko, O. (2016). Ukrainian media in conditions of hybrid war: Transformations and challenges. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 63, 84–91].
Компанцева, Л. (2017). Доктрина інформаційної безпеки України: теоретико-правові засади. Інформація і право, 3(22), 5–12. [Kompantseva, L. (2017). Doctrine of information security of Ukraine: Theoretical and legal foundations. Information and Law, 3(22), 5–12].
Куц О. Стратегічні комунікації у сфері безпеки: український досвід. Інформація і право. 2019. № 3(30). С. 50–57. [Kuts, O. (2019). Strategic communications in the field of security: Ukrainian experience. Information and Law, 3(30), 50–57].
Про Доктрину інформаційної безпеки України. Указ Президента України №47/2017. https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374 [On the Doctrine of Information Security of Ukraine. President of Ukraine. (2017). Decree No. 47/2017 Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374]
Про створення Центру протидії дезінформації. Указ Президента України № 106/2021 https://www.preident.gov.ua [On the establishment of the Center for Countering Disinformation. President of Ukraine. (2021). Decree No. 106/2021. Retrieved from https://www.president.gov.ua].
Про Стратегію кібербезпеки України. Указ Президента України №447/2021. https://www.president.gov.ua [On the Cybersecurity Strategy of Ukraine. President of Ukraine. (2021). Decree No. 447/2021. Retrieved from https://www.president.gov.ua].
Barthes, R. (1972). Mythologies. New York: Hill and Wang 173 р.
European Commission. (2020). European Democracy Action Plan. Brussels: European Commission, 21р.
European Commission. (2022). Code of practice on disinformation. Brussels: European Commission, 32 р.
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: The critical study of language. London: Longman, 265 р.
Fisher, W. R. (1987). Human communication as narration: Toward a philosophy of reason, value, and action. Columbia: University of South Carolina Press, 271 р.
Hoskins, A., & O’Loughlin, B. (2010). War and media: The emergence of diffused war. Cambridge: Polity Press, 225 р.
Krippendorff, K. (2018). Content analysis: An introduction to its methodology (4th ed.). Thousand Oaks, CA: SAGE, 472 р.
NATO. (2018). NATO’s support to Ukraine (Factsheet). Brussels: NATO Public Diplomacy Division, 1-6.
NATO. (2022). NATO’s response to Russia’s invasion of Ukraine. Brussels: NATO Public Diplomacy Division, 12 р.
NATO StratCom COE. (2016). Russian information campaign against Ukrainian state and defence forces. Riga: NATO StratCom COE, 85 р.
NATO StratCom COE. (2024). War on all fronts: How the Kremlin’s media ecosystem broadcasts the war in Ukraine. Riga: NATO StratCom COE, 97 р.
StratCom COE. (2024). War on all fronts: How the Kremlin’s media ecosystem broadcasts the war in Ukraine. Riga: NATO StratCom COE, 97 p.
Tumber, H., & Webster, F. (2006). Journalists under fire: Information war and journalistic practices. London: SAGE, 212 p.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані у статті
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Захар Братина
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
