Європейська філософська думка як методологічне підґрунтя дослідження українських онлайн-медіа у сфері прозорості публічних закупівель
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.142-153Ключові слова:
публічні закупівлі, онлайн-медіа, прозорість, філософія комунікації, Франкфуртська школа, публічність, соціальна практикаАнотація
У статті оглянуто європейські філософські та соціально-комунікаційні підходи, які формують теоретичну основу для дослідження прозорості публічних закупівель в контексті діяльності онлайн-медіа в Україні. Мета статті – з’ясувати прдатність філософсько-методологічної бази для інтерпретації діяльності онлайн-медіа в Україні (як чинника забезпечення прозорості публічних закупівель) через аналіз концептів публічності, влади, комунікації та соціального простору у працях європейських філософів. Методи дослідження: аналіз праць представників Франкфуртської школи (Габермаса, Маркузе), а також філософів сучасної європейської критичної думки (Фуко, Арендт, Жижек, Бурдьє, Лефевр, Шюц, Берґер і Лукман), у яких розглядаються концепти публічності, влади, комунікаційної дії, соціального простору та критичного пізнання. Ці ідеї уможливлюють розробку методологічного підходу, який дає змогу через концептуалізацію «міри» (як філософської категорії, що поєднує кількість і якість) дослідити, наскільки онлайн-медіа в Україні реалізують свій потенціал бути чинником прозорості публічних закупівель. Огляд охоплює 13 джерел: монографії, класичні філософські праці, статті, а також публікації у відкритому доступі за 1964–2024 рр. Допоміжну функцію в аргументації виконують емпіричні матеріали українських медійних організацій (зокрема Dozorro, ІМІ, MDF), які ілюструють конкретні аспекти медійної практики. У результаті показано, що філософські концепції публічності й комунікації дають змогу інтерпретувати онлайн-медіа не лише як інструмент інформування, а як складову частину суспільного механізму публічного контролю з чітко окресленою соціальною функцією, що визначає їх участь у забезпеченні прозорості бюджетних процесів.
Завантажити
Посилання
Arendt, H. (1967). Truth and politics.
https://german.yale.edu/sites/default/files/arendt.truth_and_politicslying_in_politics.pdf.
Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Anchor Books.
https://amstudugm.wordpress.com/wp-content/uploads/2011/04/social-construction-of-reality.pdf.
Bourdieu, P. (1996). On television (P. P. Ferguson, Trans.). New Press.
https://monoskop.org/images/1/13/Bourdieu_Pierre_On_Television.pdf.
Foucault, M. (1971). The order of discourse. Paris: Gallimard. https://litterature924853235.wordpress.com/wp-content/uploads/2018/06/ebook-michel-foucault-l-ordre-du-discours.pdf
Habermas, J. (1991). The structural transformation of the public sphere: An inquiry into a category of bourgeois society (T. Burger & F. Lawrence, Trans.). MIT Press.
Lefebvre, H. (1991). The production of space (D. Nicholson-Smith, Trans.). Blackwell.
https://monoskop.org/images/7/75/Lefebvre_Henri_The_Production_of_Space.pdf.
Marcuse, H. (1964). One-dimensional man: Studies in the ideology of advanced industrial society. Beacon Press.
https://www.marxists.org/ebooks/marcuse/one-dimensional-man.pdf.
Media Development Foundation. (2024). The state of Ukrainian regional media in 2024 [The state of Ukrainian regional media in 2024].
https://research.mediadevelopmentfoundation.org/#hero.
Schutz, A. (1964). The well-informed citizen: An essay on the social distribution of knowledge. In Collected Papers II: Studies in Social Theory (pp. 120-134). Springer.
https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-94-010-1340-6_6
Žižek, S. (2006). The parallax view. MIT Press.
https://files.libcom.org/files/Zizek-The%20Parallax%20View.pdf.
Institute of Mass Information (IMI) (2024). Local authorities order 60% of political advertising from regional media. [Local authorities order 60% of political advertising from regional media].
Pylypenko, Y., Nesterov, B. (29.08.2024). Have there been more crimes in public procurement? [Have there been more crimes in public procurement?].
https://dozorro.org/blog/chi-stalo-bilshe-zlochiniv-u-publichnih-zakupivlyah.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані, що використовувалися для підготовки статті «Європейська філософська думка як методологічне підґрунтя дослідження українських онлайн-медіа у сфері прозорості публічних закупівель», представлено безпосередньо у тексті статті.
Стаття не містить окремого статистичного масиву або зовнішніх емпіричних таблиць, що підлягають додатковому архівуванню чи поширенню у вигляді окремого набору даних.
Усі джерела, на які спирається дослідження, належно цитовано, а відповідна інформація розкрита у списку використаних джерел. Для перевірки можна звернутися до повного тексту статті, де подано відповідний аналіз та приклади використання філософських концептів і практичних кейсів онлайн-медіа.
Додаткове архівування чи розміщення даних у репозиторіях не є необхідним у зв’язку з теоретико-методологічним характером дослідження.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ігор Дармостук, Вікторія Шевченко

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

















