«Війна проти невидимого фронту»: наративи про ЛГБТК+ в коментарях Instagram і TikTok
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.38.69-83Ключові слова:
ЛГБТК+, контент-аналіз, наративний аналіз, соціальні мережі, онлайн-коментарі, TikTok, Instagram, війнаАнотація
У статті аналізується динаміка онлайн-дискурсу навколо ЛГБТК+ спільнот в коментарях українських соціальних мереж (Instagram, TikTok) в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Метою дослідження є ідентифікація, класифікація та аналіз домінантних наративів, що відображають сприйняття ЛГБТК+ людей в онлайн-просторі, а також аналіз тональності обговорень та її залежності від платформи. У роботі застосовано гібридний метод: на основі корпусу з 600 коментарів під 20 віральними відео було проведено кількісний контент-аналіз із застосуванням аналізу тональності, а також якісний дискурс- та наративний аналіз для виявлення глибинних смислових структур. Результати демонструють виражену поляризацію думок в онлайн-коментарях: 45% з них були позитивними, 38,2% – негативними, 16,8% – нейтральними. Виявлено статистично значущі відмінності між платформами: TikTok є простором більшої солідарності, тоді як Instagram демонструє вищий рівень конфліктності. Ідентифіковано п’ять домінантних наративів, що структурують публічну комунікацію, центральним з яких є конфлікт між наративом рівності та різними формами опору, що посилює вразливість ЛГБТК+ спільнот. Висновки дослідження демонструють, що попри значний рівень ворожості, загальна динаміка висловлювань у соцмережах в умовах війни свідчить про поступове посилення підтримки ЛГБТК+ спільнот. Це вказує на розбіжність між тональністю онлайн-реакцій та даними попередньо проведених соціологічних опитувань. Цей процес є важливим маркером ціннісної трансформації українського суспільства. Практичне значення роботи полягає у наданні рекомендацій для медіа та платформ щодо посилення цифрової інклюзії.
Завантажити
Посилання
Abreu, R. L., & Kenny, M. C. (2018). Cyberbullying and LGBTQ youth: A systematic literature review and recommendations for prevention and intervention. Journal of Child & Adolescent Trauma, 11(1), 81–97. https://doi.org/10.1007/s40653-017-0175-7
ALL ABOUT IT. (2025). https://www.tiktok.com/@pro.sekc
Andika, M. F. F., Indriastuti, A., Fithria, K. N., Hernanto, P. A., & Wijayanti, T. (2024). Representation of LGBTQ identity on social media: Multimodality analysis on Instagram account @yayasangayanusantara. Jurnal Komunikasi, 13(2). https://doi.org/10.7454/jkmi.v13i2.1232
Berger, M. N., Taba, M., Marino, J. L., Lim, M. S. C., & Skinner, S. R. (2022). Social media use and health and well-being of lesbian, gay, bisexual, transgender, and queer youth: Systematic review. Journal of Medical Internet Research, 24(9), e38449. https://doi.org/10.2196/38449
Bidzilya, Y., Solomin, Y., Shvets, V., Heletei, A., & Hetsko, H. (2025). The media’s influence on shaping public opinion during martial law. Journal of Intercultural Communication, 24(4), 146–155. https://doi.org/10.36923/jicc.v24i4.979
Blanco-Ruiz, M. Á., & Sainz de Baranda, C. (2018). Channels produced by LGBT+ YouTubers: Gender discourse analysis. Observatorio (OBS), 12(SPE1), 97–121. https://doi.org/10.15847/obsOBS0001386
Bruner, J. (1991). The narrative construction of reality. Critical Inquiry, 18(1), 1–21. https://doi.org/10.1086/448619
Carvalho, P., Caled, D., Silva, C., Batista, F., & Ribeiro, R. (2023). The expression of hate speech against Afro-descendant, Roma, and LGBTQ+ communities in YouTube comments. Journal of Language Aggression and Conflict. Advance online publication. https://doi.org/10.1075/jlac.00085.car
Chekshturina, V. (2024). The role of media in shaping political discourse in the context of the Russian-Ukrainian war / Роль медіа у формуванні політичного дискурсу в умовах російсько-української війни. Public Management and Policy, (2024), 53–62. https://doi.org/10.70651/3041-2498/2024.1.06
Craig, S. L., Eaton, A. D., McInroy, L. B., Leung, V. W. Y., & Krishnan, S. (2021). Can social media participation enhance LGBTQ+ youth well-being? Development of the Social Media Benefits Scale. Social Media + Society. https://doi.org/10.1177/2056305121988931
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis. Longman.
Fisher, C. B., Tao, X., & Ford, M. (2024). Social media: A double-edged sword for LGBTQ+ youth. Computers in Human Behavior, 156, 108194. https://doi.org/10.1016/j.chb.2024.108194
Get Test. (2025). https://www.instagram.com/gettest.com.ua/
Gross, L. (2001). Up from invisibility: Lesbians, gay men, and the media in America. Columbia University Press.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage Publications.
Hayman, K. (2024). A discourse of hate: A content analysis of responses to queer representation in online social media. Canadian Journal of Family and Youth / Le Journal Canadien de Famille et de la Jeunesse, 16(1), 109–116. https://doi.org/10.29173/cjfy30026
Hermann, E., Morgan, M., & Shanahan, J. (2023). Cultivation and social media: A meta-analysis. New Media & Society, 25, 2492–2511. https://doi.org/10.1177/14614448231180257
Hine, C. (2000). Virtual ethnography. SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9780857020277
Insight Public Organization. (2021). Rights, religion and children: What topics fuel online discussions about LGBT+ in Ukraine [Report]. https://www.insight-ukraine.org/special/commentsLGBT/?utm_source=news
Krippendorff, K. (2004). Content analysis: An introduction to its methodology (2nd ed.). SAGE Publications.
Krippendorff, K. (2019). Content analysis: An introduction to its methodology (4th ed.). SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781071878781
Kyiv International Institute of Sociology. (2024). Perception of LGBT people and their rights in Ukraine: Analytical report (May 2024). https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1417&lang=uk
Margalit, A. (2019). Still a blind spot: The protection of LGBT persons during armed conflict and other situations of violence. International Review of the Red Cross, 100(907–909), 1–29. https://doi.org/10.1017/S1816383119000201
Markham, A., & Buchanan, E. (2012). Ethical decision-making and internet research: Recommendations from the AoIR Ethics Working Committee (Version 2.0). Association of Internet Researchers. https://aoir.org/reports/ethics2.pdf
McInroy, L. B., & Craig, S. L. (2017). Perspectives of LGBTQ emerging adults on the depiction and impact of LGBTQ media representation. Journal of Youth Studies, 20(1), 32–46. https://doi.org/10.1080/13676261.2016.1184243
Neuendorf, K. A. (2017). The content analysis guidebook (2nd ed.). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781071802878
Pang, B., & Lee, L. (2008). Opinion mining and sentiment analysis. Foundations and Trends in Information Retrieval, 2(1–2), 1–135. https://doi.org/10.1561/1500000011
Positive comments on the response of an LGBTQ+ soldier to criticism on Instagram [Video]. (2024). https://www.instagram.com/reel/DDkagEhN1bz/
PrEP.com.ua. (2025a). https://www.tiktok.com/@prep_ukraine
PrEP.com.ua. (2025b). https://www.instagram.com/prepcomua/
Riessman, C. K. (2008). Narrative methods for the human sciences. SAGE Publications.
Randev, D. (2022). Role of the media in an unequal world: LGBTQ gender identity and portrayal. Journal of Media, Culture and Communication, 1–7. https://doi.org/10.55529/jmcc.21.1.7
Romadlon, F. N., Ayuningtyas, G., & Sundayani, R. (2022). The effect of LGBT’s content in TikTok on the acceptance of LGBT by college students in a campus environment. Makna: Jurnal Kajian Komunikasi, Bahasa, dan Budaya, 10(1), 50–58. https://doi.org/10.33558/makna.v10i1.2494
Schreier, M. (2012). Qualitative content analysis in practice. SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781446288719
Shevtsova, M. (2017). Learning the lessons from the Euromaidan: The ups and downs of LGBT activism in the Ukrainian public sphere. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 3(2017), 157–180. https://doi.org/10.18523/kmlpj120123.2017-3.157-180
Template for analyzing comments on LGBTQ+ content on social media: Coding scheme for a research project. (2025). https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J9ys8RKPW-0Vt4w6jCw7N7YqDXNQ0qtowWIYEjPnj9g
Teteriuk, M. (2016). Between ‘the Russian World’ and ‘the Ukrainian Nation’: Kyiv Pride before and after Euromaidan. Transit Online. https://ukma.academia.edu/MariaTeteriuk
Van Dijk, T. A. (Ed.). (1997). Discourse as social interaction: Discourse studies: A multidisciplinary introduction (Vol. 2). Sage Publications, Inc.
Ye, J., Jindal, N., Pierri, F., & Luceri, L. (2023). Online networks of support in distressed environments: Solidarity and mobilization during the Russian invasion of Ukraine. Proceedings of the ICWSM Workshops 2023. https://doi.org/10.36190/2023.05
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані, використані у дослідженні, представлені у статті та доступні за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1J9ys8RKPW-0Vt4w6jCw7N7YqDXNQ0qtowWIYEjPnj9g. Відео, коментарі до яких проаналізовано у дослідженні, були створені автором самостійно та опубліковані в соціальних мережах TikTok і Instagram у межах дослідницького проєкту.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Леонід Поліщук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
