Комунікаційні стратегії громадських організацій у висвітленні воєнних злочинів в Україні

Анотація

У статті проаналізовано комунікаційні стратегії неурядових громадських організацій (НУО) у висвітленні воєнних злочинів, скоєних під час війни Росії проти України. Метою дослідження є виявлення ефективних механізмів публічного інформування, формування суспільної підтримки правосуддя та міжнародної адвокації з боку українських та міжнародних правозахисних організацій. Метод дослідження поєднує якісний контент-аналіз, кейс-стаді та триангуляцію джерел. Проаналізовано приклади з діяльності ZMINA, Медійної ініціативи за права людини, Truth Hounds, Amnesty International, Human Rights Watch, Clooney Foundation for Justice. Особливу увагу приділено звітам, кампаніям у соцмережах, мистецьким проєктам, правовим ініціативам та кризовим кейсам. У результаті виявлено багатоканальність та багаторівневість комунікаційних стратегій: НУО одночасно звертаються до внутрішньої та зовнішньої аудиторій, поєднують емоційні наративи й юридичні аргументи, застосовують як класичні, так і цифрові формати. Дослідження висвітлює ключові виклики (дезінформація, втома аудиторії, репутаційні ризики) та реакції на них (стандарти фактчекінгу, етична журналістика, коаліційна адвокація). Показано, що комунікація стала для НУО не лише інструментом інформування, а й засобом впливу на політику і правосуддя в Україні та за її межами.