Методичні підходи до вивчення функцій музичних новинних заставок
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.37.84-96Ключові слова:
музичні новинні заставки, комунікаційна функція, функціональний аналіз, електрошкірна активність, варіабельність серцевого ритму, пульс, психофізіологічні методи, кореляційний аналіз, приховані медіаефекти, радіожурналістика, музичне оформлення, психоакустичний вплив, експериментальна методикаАнотація
Стаття присвячена описові методичних підходів до вивчення функцій музичних новинних заставок на радіо. У цій статті продемонстровано також апробацію нового методичного підходу до вивчення комунікаційної функції заставок методом кореляції показників електроопірності шкіри, варіабельності серцевого ритму та пульсу у молодих людей у віці 20-26 років з музичними новинними заставками. Метод. Було проведено аналіз наукових джерел, в яких висвітлювалися методичні підходи до вивчення музичних заставок. Для формулювання висновків щодо відображення у науковій літературі питання методичних підходів застосовувався аналіз обраних джерел, класифікація результатів аналізу та їх узагальнення. Результати. Аналіз доступних наукових джерел засвідчує, що не існує спеціальної апробованої та описаної методики для дослідження функцій заставок, зокрема власне комунікаційної функції. Запропонована у статті методика дослідження є оригінальною і вимагає апробації. Метою застосування методики кореляції є визначення порядку проведення досліджень із використанням електрофізіологічних методів для вивчення прихованих функцій музичних новинних заставок у вигляді неконтрольованих суб’єктами дослідження медіаефектів. Висновки. Запропонована методика дозволяє зрозуміти ефективність музичних новинних заставок у впливі на аудиторію. У цілому функціональний аналіз допомагає визначити, наскільки ефективно заставки виконують свої функції у медіа та дає змогу оптимізувати їх для підвищення впливу на слухачів і глядачів
Завантажити
Посилання
Boucsein, W. (2012). Electrodermal Activity. Springer.
Brosschot, J. F., Van Dijk, E., Thayer, J. F. (2007). Daily worry is related to low heart rate variability during waking and the subsequent nocturnal sleep period. International Journal of Psychophysiology, 63(1), 39-47. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2006.07.016.
Chalmers, J. A., Quintana, D. S., Abbott, M. J., & Kemp, A. H. (2014). Anxiety disorders are associated with reduced heart rate variability: A meta-analysis. Frontiers in Psychiatry, 5, Article 80. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2014.00080.
Critchley, H. D. (2002). Electrodermal responses: What happens in the brain. Neuroscientist, 8(2), 132–142. https://doi.org/10.1177/107385840200800209.
Critchley, H. D., & Garfinkel, S. N. (2017). Interoception and emotion. Current Opinion in Psychology, 17, 7–14. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.04.020.
Dawson, M. E., Schell, A. M., & Filion, D. L. (2007). The electrodermal system. Handbook of Psychophysiology. Cambridge University Press.
Friedman, B. H. (2007). An autonomic flexibility-neurovisceral integration model of anxiety and cardiac vagal tone. Biological Psychology, 74(2), 185–199. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2005.08.009.
Kallinen, K. (September 2002). Reading news from a pocket computer in a distracting environment: effects of the tempo of background music. Computers in Human Behavior, 18(5), 537–551. https://doi.org/10.1016/S0747-5632(02)00005-5.
Kallinen, K., & Ravaja, N. (2004). Emotion-related effects of speech rate and rising vs. falling background music melody during audio news: the moderating influence of personality. Personality and Individual Differences, 37(2), 275–288. https://doi.org/10.1016/j.paid.2003.09.002.
Kemp, A. H., & Quintana, D. S. (2013). The relationship between mental and physical health: Insights from the study of heart rate variability. International Journal of Psychophysiology, 89(3), 288–296. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2013.06.018.
Kemp, A. H., Quintana, D. S., Gray, M. A., Felmingham, K. L., Brown, K., & Gatt, J. M. (2010). Impact of depression and antidepressant treatment on heart rate variability: A review and meta-analysis. Biological Psychiatry, 67(11), 1067–1074. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2009.12.012.
Kim, H. G., Cheon, E. J., Bai, D. S., Lee, Y. H., & Koo, B. H. (2018). Stress and Heart Rate Variability: A Meta-Analysis and Review of the Literature. Psychiatry Investigation, 15(3), 235–245. https://doi.org/10.30773/pi.2017.08.17.
Lehrer, P. M., & Gevirtz, R. (2014). Heart rate variability biofeedback: How and why does it work? Frontiers in Psychology, 5, Article 756. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.00756.
Shaffer, F., & Ginsberg, J. P. (2017). An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Frontiers in Public Health, 5, Article 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258.
Stoever, J. L. (2016). The Sonic Color Line. New York: NYU Press.
Thayer, J. F., & Lane, R. D. . (2009). Claude Bernard and the heart-brain connection: Further elaboration of a model of neurovisceral integration. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 33(2), 81–88. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2008.08.004.
Thayer, J. F., Åhs, F., Fredrikson, M., Sollers, J. J., & Wager, T. D. (2012). A meta-analysis of heart rate variability and neuroimaging studies: Implications for heart rate variability as a marker of stress and health. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 36(2), 747–756. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2011.11.009.
Turpin, G., & Grandfield, T. (2007) Electrodermal Activity. Encyclopedia of Stress, 2, 899–902. http://dx.doi.org/10.1016/b978-012373947-6.00139-2.
Volmar, A., & Schröter, J. (2014). Auditive Medienkulturen: Techniken des Hörens und Praktiken der Klanggestaltung. Bielefeld: transcript Verlag. ISBN 9783839416860
ВУЕ, Р. (2025a). Аналіз функціональний [Functional analysis] - ВУЕ. ВУЕ. http://labs.journ.univ.kiev.ua/hmel/wp-content/uploads/2025/02/Аналіз-функціональний-—-ВУЕ-1.html
ВУЕ, Р. (2025b). Функція [Function] - ВУЕ. ВУЕ. http://labs.journ.univ.kiev.ua/hmel/wp-content/uploads/2025/02/Функція-—-ВУЕ-1.html
Єнін, М.Н., Северинчик, О.П. (2021). Соціологія громадської думки та мас-медіа КПІ ім. Ігоря Сікорського [Sociology of Public Opinion and Mass Media in Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute]. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/556f5814-00cb-4b72-8456-7c23c4fd8848/content
Зражевська, Н. І. (2022). Теорія медіа та суспільства [Theory of Media and Society]. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45235/.
Лизанчук, В. В. (2006). Основи радіожурналістики [Fundamentals of radio journalism]. Київ: Знання.
Луман, Н. (2010). Реальність мас-медіа. [The Reality of Mass Media]. Київ: ЦВП.
Любченко, Ю. В. (2016). Виражальна система радіожурналістики [Expressive system of radio journalism]. Запоріжжя: АА Тандем. ISBN 978-966-488-148-4
Науменко, Л. А. (2023). Ефективність українського радіомовлення під час війни: Кваліфікаційна робота [The effectiveness of Ukrainian radio broadcasting during the war: Qualification work]. Запорізький національний університет, Запоріжжя. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/18525/1/Naumenko%202023.pdf
Никоненко, Л. В. (2015). Роль медіа в становленні політико-правової свідомості особистості [The role of the media in the formation of political and legal consciousness of the individual]. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць, 3, 300–309. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106475/1/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9B.%D0%92.%20%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf
Рагімов, T. (2022). Специфіка функціонування формату розмовного радіо в українському медіапросторі: Кваліфікаційна робота [Specifics of the functioning of the talk radio format in the Ukrainian media space: Qualification work]. Запорізький національний університет, Запоріжжя. https://eir.zp.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4ba8a3b2-9c7f-4537-832b-a1dc49a769e9/content
Різун, А. (2025). Методика кореляції показників електроопірності шкіри, варіабельності серцевого ритму та пульсу у молодих людей з музичними новинними заставками [Methodology for correlating skin electrical resistance, heart rate variability, and pulse in young people with musical news intros]. https://doi.org/10.5281/zenodo.14990495.
Різун, В. (2025). Методика кореляції нейрофізіологічних показників суб'єктів дослідження з елементами медійних явищ [Methodology for correlating neurophysiological indicators of research subjects with elements of media phenomena]. https://doi.org/10.5281/zenodo.14984622.
Сербін, С. М. (2013). Документація жанрів інформаційного радіомовлення [Documentation of genres of informational radio broadcasting]. Світ соціальних комунікацій, 9, 84-87. https://wsc.kymu.edu.ua/toms/09/084-087.pdf
Фомиця, О. (2019). Музичне оформлення новинних телерадіопрограм як засіб впливу на маси [Musical design of news television and radio programs as a means of influencing the masses]. Соціокомунікаційне середовище: теорія та історія, 2, 13-21. https://doi.org/10.21272/Obraz.2019.2(31)-13-21.
Фомиця, О. (2020). Психоакустичний вплив на масову свідомість у соціокомунікаційній системі суспільства [Psychoacoustic influence on mass consciousness in the socio-communication system of society]. Класич. приват. ун-т, Запоріжжя.
Фомиця, О. Л. (2020). Психоакустичний вплив на масову свідомість у соціокомунікаційній системі суспільства [Текст] : автореф. дис. [Psychoacoustic influence on mass consciousness in the socio-communication system of society : Author’s abstract of dissertation]. Класич. приват. ун-т, Запоріжжя.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Методика знаходиться на сторінці Лабораторії прихованих медіаефектів
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Arsen Rizun, Inna Bielinska
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
