Потенціал платформи YouTube для популяризації читання серед підлітків: дослідження кейсів
DOI:
https://doi.org/10.17721/CIMC.2025.37.52-65Ключові слова:
читацька культура; буктьюб; підліткове читання; соціальні мережі; YouTubeАнотація
У статті представлені результати дослідження медіамоніторингу контенту читацької спільноти «буктьюб» на платформі YouTube. Дослідження також передбачає розробку рекомендацій для зацікавлених сторін. Метод. Медіамоніторинг українського буктьюбу було проведено за допомогою платформи моніторингу та аналітики соціальних медіа і онлайн-ЗМІ, яка використовує штучний інтелект, YouScan. Період моніторингу охоплює вересень 2022 року — серпень 2023 року. Загалом було проаналізовано 7866 публікацій, з яких сформовано 10 кейсів з публікацій із найвищим рівнем залучення за період моніторингу (вподобайки, коментарі, репости, перегляди). Результати. Дослідження виявило стійке зростання кількості згадувань хештегу #буктьюб_українською (BookTube in Ukrainian) протягом досліджуваного періоду, що свідчить про постійний інтерес і активність читацької спільноти «буктьюб». У контексті зниження рівня читацької грамотності, зафіксованого дослідженням PISA-2022, автор розглядає платформу YouTube як інструмент для переосмислення читацьких практик. Дослідження базується на аналізі десяти кейсів, які представляють різні аспекти літературного контенту: аналітичні огляди творів, полеміка навколо популярних книг, рекомендації авторів і презентації особистих бібліотек. Висновки. Результати свідчать, що YouTube сприяє не лише популяризації літератури, але й розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту та пізнавальних навичок. Унікальна можливість створення тривалих і детальних відеоформатів дозволяє підліткам глибше взаємодіяти з літературою, розвивати аналітичні здібності та сприймати читання як емоційно насичений і пізнавальний процес. Книжкові блогери, які виступають амбасадорами читання, відіграють роль не лише популяризаторів книг, а й трендсеттерів сучасної читацької культури, мотивуючи підлітків через емоційну взаємодію з текстами. Автор акцентує на важливості інтеграції контенту буктьюбу у стратегії розвитку читання. Це відкриває перспективи для створення партнерських програм між освітніми закладами, бібліотеками та книжковими блогерами, що сприятиме побудові інтерактивної екосистеми для підтримки читацької культури молоді. Відтак, YouTube виступає не лише засобом популяризації літератури, а й інструментом трансформації культурних практик та адаптації читання до умов сучасного цифрового середовища.
Завантажити
Посилання
Krainikova, T., Krainikov, E., & Yezhyzhanska, T. (2021). Fan culture as a phenomenon of media behavior of Ukrainian youth. Current Issues of Mass Communication, 30, 33–46. https://doi.org/10.17721/2312-5160.2021.30.33-46.
Балюк, В. Є. (2016). Формування читацької культури старшокласників на уроках української літератури [Reading culture formation of high school students at the Ukrainian literature lessons]. Вісник Дніп-ропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія, (1), 57–61. https://nbuv.gov.ua/UJRN/vduep_2016_1_10.
Бичко, Г. (основний автор), Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В., Раков, С., Горох, В. та ін. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 [National report on the results of the international study of educational quality PISA-2022] (ред. В. Терещенко, І. Клименко). Київ: Український центр оцінювання якості освіти.
Білавич, Г., Шетеля, М. (2020). Формування читацької культури молодших школярів як актуальна проблема сьогодення [Formation of the reading culture of younger schoolchildren as a current problem of today]. Молодь і ринок, 2(181). https://doi.org/10.24919/2308-4634.2020.211796.
Богомаз, К. Ю., Павлюченко, М. О. (2024). Роль медіа та соціальних мереж у просуванні читання: Аналіз сучасних тенденцій [The role of media and social networks in promoting reading: Analysis of current trends]. У Перспективи стабільного економічного розвитку та соціальних комуніка-цій в умовах сучасних викликів: вітчизняні реалії та світовий досвід: матеріали Всеукраїнсь-кої науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Кам’янське, ДДТУ, 25–26 кві-тня 2024 року) (с. 317–321).
Боришполець, О. Т., Найдьонова, Л. А., Мироненко, Г. В., Голубєва, О. Є., Різун, В. В. (2009). Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навчальний посібник [Media culture of the individual: a socio-psychological approach]. Київ: Міленіум.
Бужиков, Р., Доній, В. (2021). Соціальні мережі як сучасний інструмент навчання іноземної мови [Social Networks as a Modern Tool for Foreign Language Teaching]. Сучасні дослідження з інозе-мної філології, 19(1), 202–210. https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.202-210.
Кабінет Міністрів України. (2023). Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року “Читання як життєва стратегія” та затвердження операційного плану її реалізації на 2023–2025 роки [On the Approval of the Reading Development Strategy until 2032 “Reading as a Life Strategy” and the Adoption of the Operational Plan for its Implementation for 2023–2025] (Ро-зпорядження № 190-р). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/190-2023-р#n150.
Клуб Добродіїв. (2023). Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє [Teenagers and their lives during the war: moods, values, the future] (Всеукраїнське соціологічне досліджен-ня).
Ковальова, О. (2023). Тренди «букстаграм» та «букток» як фактори розвитку читацької культури серед підлітків [Trends in “Bookstagram” and “BookTok” as factors in the development of reading culture among adolescents]. Scientific Collection «InterConf+», (35)(163), 131–137. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.07.2023.013.
Ковпак, В. А., Політова, О. О. (2021). Українські буктьюб та букстаграм: Дискурси культури читання української книги та національної безпеки [Ukrainian BookTube and Bookstagram: Discourses of reading culture of Ukrainian books and national security]. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадсь-кого. Серія: Філологія. Журналістика, 6(3), 126–132. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.6-3/22.
Крайнікова, Т. (2016). Як зарадити медіабезграмотності? [How to deal with media illiteracy?]. Media Sapiens. https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/15764/2016-01-22-yak-zaradyty-mediabezghramotnosti/.
Миськів, Г. (2024). Роль соціальних медіа у підвищенні ефективності навчання студентів [The role of social media in increasing the effectiveness of student learning]. У матеріалах VI Міжнародної на-уково-практичної конференції «Управління соціально-економічними трансформаціями госпо-дарських процесів: реалії і виклики» (с. 164–167). 4–5 квітня 2024 р.
Найдьонова, Л. А., Слюсаревський, М. М. (ред.). (2016). Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [The Concept of Implementing Media Education in Ukraine (New Edition)]. Київ.
Найдьонова, Л. А., Череповська, Н. І., Вознесенська, О. Л., Чаплінська, Ю. С., Обухова, Н. О., Дятел, Н. Л., Бондаревська, І. О., Кришовська, О. О. (2018). Медіакультура. Навчальна програма для учнів 9, 10, 11 класів закладів загальної середньої освіти (три роки навчання) [Media culture. Curriculum for students of grades 9, 10, and 11 of general secondary education institutions (three years of study): Curriculum]. Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН Украї-ни.
Погрібна, І. О. (2015). Потреба в читанні як передумова читацької культури особистості [The need for reading as a prerequisite for the reading culture of an individual]. https://doi.org/10.31812/123456789/3274.
Погрібна, О. (2019). Зміст, жанрово-тематичне розмаїття, функції і перспективи українських книжко-вих відеоблогів [Content, genre-thematic diversity, functions, and prospects of Ukrainian book video blogs]. Український інформаційний простір, 1(3), 172–184. https://doi.org/10.31866/2616-7948.3.2019.171374.
Пушкар, О. І., Грабовський, Є. М. (2022). Культура цифрових медіа: навчальний посібник [Digital media culture: Textbook]. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця.
Стягайло, В. (2023). Книжкове блогерство як дієвий інструмент промоції читання в Україні [Book blogging as an effective tool for promoting reading in Ukraine]. Молодий дослідник, (2).
Тучак, К. В. (2021). Феноменологія поняття «культура читання» [The phenomenology of the concept of “reading culture”]. У Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: збірник матеріалів II-ї Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (с. 169–171). 21 жовтня 2021 ро-ку.
Шевцова, Л. С. (2024). Використання інформаційного простору в навчанні української мови [Using the information space in the teaching of the Ukrainian language. Language and literary context in the modern educational space]. Мовно-літературний контекст у сучасному освітньому просторі.
Шмига, Ю., Ковальова, О. (2024). Читацькі звички підлітків у соціальних мережах: результати опитування [Reading habits of adolescents on social networks: Survey results]. Scientific Collection «InterConf+», 44(197), 242–250. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2024.024
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Oleksandra Kovalova
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
