Медіакомунікації: еволюція концептуальних підходів (частина ІІ)
DOI:
https://doi.org/10.17721/2312-5160.2014.16.46-56Ключові слова:
медіакомунікації, масова комунікація, концепція, теорія.Анотація
Проаналізовано опосередковані теорії комунікації, які мають контекстуальний зв’язок із медіакомунікаціями. Запропоновано систематизатор опосередкованих комунікаційних теорій; встановлено контекстуальні зв’язки медіакомунікацій у різних галузях науки. Зроблено огляд літератури з концептуальних підходів тлумачення масової та медіакомунікації, що охоплює широке коло питань, у тому числі нові стратегії самовираження і співпраці в умовах персоналізованої комунікації; характеристики, допустимості й обмеження нових цифрових медіа в екранно-цифровій культурі. (Першу частину результатів цього дослідження опубліковано в журналі «Актуальні питання масової комунікації», Вип. 15.).
Завантажити
Посилання
1. McLuhan M. Innovation in Obsolete / Marshall McLuhan // Evergreen Review. – 1971. – Vol. 15. – No 90. – P.48–64.
2. McLuhan M. Myth and Mass Media / Marshall McLuhan // Daedalus : journal of the American Academy of Arts and Sciences. – 1959. – Vol. 88 (2). – Р. 339–348.
3. Witten I. Standing on the threshold of a virtual library / Ian Witten. – Hamilton : Waikato University. – 30 p.
4. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. – М. : ACT, 1999. – 261 с.
5. Тоффлер Э. Шок будущего : пер. с англ. / Э. Тоффлер. – М. : ACT, 2002. – 557 с.
6. Gans H. Popular Culture and High Culture. An Analysis and Evaluation of Taste / Herbert Gans. – N.Y. : ReadHowYouWant, 2008. – 336 р.
7. Gerbner G. Mass Media and Human Communication Theory / G. Garbner // Sociology of Mass Communications / ed. McQuail D. – Harmondsworth : Penguin, 1972. – P. 35–58.
8. Дридзе Т. Экоантропоцентрическая модель социального познания как путь к преодолению парадигмального кризиса в социологии / Т. Дридзе // Социологические исследования. – 2000. – № 2. – С. 20–28.
9. Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды : пер. с исп. / Х. Ортега-и-Гассет ; сост., предисл. и общ. ред. А. М. Руткевича. – 2-ге изд. / М. : Весь Мир, 2000. – 704 с.
10. Schmucler H. Communication as a disservice to humanity / Hector Schmucler // Media Development. – 1992. – Vol. XXXIX. – No 2. – P. 11.
11. Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Н. Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 1–2. – С. 138–150.
12. Lazarsfeld P. Mass Communication, popular taste, and organized social action / Paul F. Lazarsfeld, Robert K. Merton. – Urbana : Univarsity os Illinois Pres, 1948. – P. 429–503.
13. Дэннис Э. Беседы о масс-медиа / Э. Дэннис, Дж. Мэррил. – М. : Вагриус, 1997. – 384 с.
14. Краснокутська Ю. Internet як засіб комунікації: теоретико-методологічний аналіз / Ю. Краснокутська // Сучасна українська політика. – 2006. – Вип. 7. – С.309–313.
15. Key Concepts in Communication and Cultural Studies / Tim O’Sullivan [et al.]. – London : Routledge, 1994. – 367 р.
16. Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Норберт Винер / пер. с англ. И. В. Соловьева и Г. Н. Поварова ; под ред. Г. Н. Поварова. – 2-е изд.– М. : Наука ; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
17. Липпман У. Общественное мнение ; У. Липпман / пер. с англ. Т. В. Барчуновой. – М. : Институт Фонда ≪Общественное мнение≫, 2004. – 384 с.
18. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике / К. Шеннон. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1963. – 829 с.
19. Даниленко С. Тенденції розвитку електронних ЗМІ / С. Даниленко // Нові медіа. – К. : СПД Рудницька А., 2009. – С. 38–41.
20. Дацюк С. Интерактивная деперсонализация автора. К проблеме гиперавторства – казус ≪Робот Сергей Дацюк≫ [Електронний ресурс] / С. Дацюк. – Режим доступу: http://www.uis.kiev.ua/~_xyz/depersonalisation.html. – Дата доступу: 16.09.2014.
21. Корнев С. ≪Сетевая литература≫ и завершение постмодерна : Интернет как место обитания литературы информации [Електронний ресурс] / С. Корнев. – Режим доступу: http://www. netslova.ru/kornev/kornev.htm. – Дата доступу: 16.09.2014.
22. Барлоу Дж. Декларация независимости киберпространства / Дж. П. Барлоу // Информационное общество. – М.: АСТ, 2004. – С. 349–352.
23. Адорно Т. Диалектика просвещения / Т. Адорно, М. Хоркхаймер. – М. : Медиум, 1997. – 311 с.
24. Вайшенберг З. Журналіст та медіа : довідник / З. Вайшенберг, Г. Й. Кляйнштойбер,
Б. Пьорксен ; Перекл. з нім. П. Демешко та К. Макєєв. – К. : Центр Вільної Преси ; Академія Української Преси, 2011. – 526 с.
25. Бард А. Nеtократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма / А. Бард, Я. Зодерквист. – С.Пб. : Стокгольмская школа экономики в С.Пб., 2004. – 252 с.
26. Шарков Ф. Истоки и парадигмы исследований социальной коммуникации / Ф. Шарков // Социологические исследования. – 2001. – № 8. – С. 52–61.
27. Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия / Ю. Хабермас // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 7 : Философия. – 1993. – № 4. – С. 43–63.
28.Menzies H. Digital Networks: The Medium of Globalization, and the Message / Heather Menzies // Canadian Journal of Communication. – 1999. – Vol 24. – No 4. – P.539–555.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Не заявлено.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Євген Цимбаленко (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
