Мета та проблематика

Метою журналу «Актуальні питання масової комунікації» є публікація рецензованих дослідницьких статей, які містять оригінальні наукові результати зі спеціальності 061 “Журналістика” наукової галузі “Соціальні комунікації”, що пов'язані з явищем масової комунікації, а також матеріалів оглядового, теоретичного або науково-методичного характеру (рецензії на книжкові видання або статті; огляди-презентації нових видань; огляди дисертаційних досліджень тощо).

Завдання журналу: 

• розвиток вітчизняного наукового потенціалу та інтеграція його у світовий науковий простір; 
• сприяння ефективній публічній комунікації вчених, якісному донесенню, офіційному визнанню та популяризації результатів наукових досліджень із соціальних комунікацій у вітчизняній і світовій наукових спільнотах;
• формувати нову теоретико-літературну парадигму сучасності.

Проблематика публікацій

Наш журнал має науковий профіль, який визначається загальною дефініцією явища масової комунікації, розумінням складників цього поняття (його структури) та проблемними напрямами аналізу явища масової комунікації з урахуванням того суспільного, політичного, культурного, професійного, технологічного, наукового та інших видів контексту, в якому проводиться дослідження. З цією метою для авторів, рецензентів та редакторів запропоновано концептуальну карту актуальних питань масової комунікації, яка включає 01 Структуру поняття з ключовими словами та 02 Актуальні питання з ключовими словами, а також пораду, як сформулювати тему дослідження. Ключові слова утворюють відкриту структуру, проблемні напрями можуть перетинатися й доповнюватися.

Відповідно кожен автор має «побачити» своє дослідження у дзеркалі цієї концептуальної карти, а ключові слова до статті повинні перетинатися з такими ж або подібними за однорідністю ключовими словами карти.

Кожен рецензент оцінює та кожен редактор удосконалює рукопис статті, використовуючи концептуальну карту.

Загальний опис концептуальної карти «Масова комунікація»

1. Масова комунікація: структура поняття

Масова комунікація ‒ це процес створення й поширення повідомлень для широкої, різнорідної аудиторії, зокрема, через медіа та технологічні платформи з метою формування такої психологічної людської єдності, як маси.

Складник	Ключові слова
Суб’єкти: хто комунікує?	журналісти, рекламісти, піарники, політтехнологи, редакції, медіаорганізації, державні інституції, бізнес, громадські організації, блогери, інфлюенсери
Повідомлення: що передають?	інформація, новини, твори, смисли, образи, наративи, цінності, ідеології, реклама
Канали: через що?	преса, телебачення, радіо, онлайн-медіа, соціальні мережі, відеоплатформи, подкасти, месенджери
Аудиторія: кому?	масова аудиторія, цільові групи, спільноти, сегментація, активна аудиторія, маси, публіка, натовпи
Процеси: як?	виробництво контенту, відбір інформації, редагування, поширення, споживання, інтерпретація, зворотний зв’язок
Функції: для чого?	інформування, пояснення, соціалізація, освіта, розвага, переконання, мобілізація
Ефекти: з якими наслідками?	громадська думка, порядок денний, установки, поведінка, довіра, стереотипи, суспільні настрої
Контекст: у яких умовах?	суспільна комунікація, політика, культура, економіка, технології, право, війна, глобалізація

2. Актуальні питання масової комунікації: проблемні напрями

Напрям	Ключові слова
Технологічні зміни	цифровізація, штучний інтелект, автоматизація, генеративний контент, дипфейки
Платформи та алгоритми	алгоритмічний відбір, рекомендаційні системи, видимість контенту, модерація, платформна залежність
Достовірність інформації	дезінформація, фейки, фактчекінг, верифікація, маніпуляція, пропаганда
Аудиторія та сприйняття	фрагментація аудиторії, фреймінг, інформаційні бульбашки, ехокамери, вибіркове споживання, інформаційне перевантаження
Суспільний і політичний вплив	поляризація, громадська думка, політична комунікація, соціальні комунікації, вибори, громадянська участь, мобілізація
Війна та кризи	інформаційна війна, стратегічні комунікації, кризова комунікація, інформаційна безпека, стійкість суспільства
Етика та професійні стандарти	відповідальність, точність, баланс, незалежність, мова ворожнечі, приватність
Право та регулювання	свобода слова, цензура, авторське право, захист персональних даних, відповідальність платформ
Економіка медіа	власність, концентрація, монетизація, реклама, передплата, фінансова незалежність
Культура та репрезентація	ідентичність, стереотипи, різноманіття, інклюзивність, гендер, представлення соціальних груп
Довіра та медіаграмотність	довіра до медіа та їх продуктів, критичне мислення, медіаосвіта, цифрова грамотність, розпізнавання маніпуляцій

 Для побудови теми дослідження ці блоки можна поєднувати за схемою:

складник масової комунікації → актуальна проблема → конкретний контекст проведення дослідження

Наприклад:

• повідомлення → достовірність → контент, створений ШІ;
• аудиторія → довіра → новини в соціальних мережах;
• канали → алгоритмічний відбір → політична інформація;
• ефекти → мобілізація → комунікація під час війни.

Отже, перший блок описує будову й функціонування масової комунікації, а другий ‒ її проблеми, суперечності та напрями змін. Контекст береться з конкретних умов, у яких автор досліджує проблему.

Наприклад, беремо аудиторію як складник і довіру як проблему. Далі уточнюємо:

• де? ‒ у соціальних мережах;
• серед кого? ‒ серед студентів;
• за яких обставин? ‒ під час війни.

Отримуємо, наприклад, тему: «Довіра студентської аудиторії до новин у соціальних мережах під час війни».

Контекст можна визначити через платформу, групу людей, територію, період або суспільну ситуацію. Його обирають відповідно до мети дослідження та доступного матеріалу.

Журнал розрахований на дослідників масової комунікації в різних її аспектах, викладачів масовокомунікаційних дисциплін, студентів, що вивчають журналістику, медіа, різні види соціальної комунікації.

Також про предмет, мету, завдання, розділи та види публікацій читай тут.